Спецпроект

США депортують українця, якого звинувачують у страті євреїв

Іміграційний суд у Детройті прийняв рішення про депортацію з США 88-річного Джона Калимона, який служив у підконтрольній німцям Українській допоміжній поліції.

Про це повідомляє Lenta.ru з посиланням на Associated Press.

До якої саме країни мають намір вислати Калімона, поки не уточнюється.

Джон (Іван) Калимон, який емігрував до США в 1949 році, отримав американське громадянство в 1955 році, до виходу на пенсію працював автомеханіком у місті Трой.

У 2007 році Калимон був позбавлений американського громадянства.

Процес депортації Калимона було розпочато в серпні 2009 року.

У документах, наданих імміграційному суду Мін'юстом США, стверджувалося, що Калимон перебував на службі в Українській допоміжній поліції з травня 1942 року по березень 1944 року і в цей період брав участь у стратах, особисто вбив як мінімум одного єврея.

За даними міністерства юстиції США, Калимон також брав участь в операціях із депортації євреїв зі Львова до концентраційних таборів.

Сам Калимон категорично відкидає звинувачення в участі в розстрілах.

Сторона захисту вже оголосила, що найближчим часом збирається оскаржити рішення імміграційного суду про депортацію.

Промову ще одного звинувачуваного українця Івана Дем'янюка на свій захист "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.