Спецпроект

Провідний інформаційний ресурс про релігію в Україні та світі відзначає свій перший ювілей

Колегам зі Львова, які десять років тому створили Релігійно-інформаційну службу України, - многая і благая літа!

Сьогодні виповнюється 10 років відтоді, коли з'явилася Релігійно-інформаційна служба України. За цей час колектив на чолі з Тарасом Антошевським створив один із найкращих і найпопулярніших вітчизняних онлайн-проектів про релігію в Україні та світі.

Сайт створює власні новини, готує аналітичні публікації, надає простір для блогерів, які пишуть про мораль і релігію, провадить інтернет-конференції з представниками різних християнських конфесій, релігієзнавцями, має власний "довідник релігій" тощо. Прикметно, що все це можна прочитати трьома мовами - українською, російською та англійською.

Нещодавно почав працювати "Богословський портал".

Сьогодні ж, о 10.30 у Львові в конференц-залі Українського католицького університету відбудеться презентація "10 років на пульсі релігійного життя України" з нагоди 10-річчя діяльності РІСУ.

У рамках заходу про місію та покликання РІСУ розповість проректор УКУ, відомий дисидент Мирослав Маринович. З доповіддю про діяльність та здобутки "Десять років як десять днів" виступить директор РІСУ Тарас Антошевський.

Під час презентації буде представлено фільм про діяльність РІСУ впродовж минулих 10 років.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.