Спецпроект

ПОЛЯКИ ПОБУДУЮТЬ "КАТИНСЬКИЙ" МЕМОРІАЛ У БИКІВНІ

Цього року Польща почне будувати в Биківні під Києвом меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

"Побудова меморіального цвинтаря під Києвом - наше найважливіше завдання на 2011-2012 роки", - заявив у розмові з агенцією ПАП секретар Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Анджей Кунерт.

Некрополь у Биківні стане четвертим у серії так званих "катинських кладовищ" - інші три розташовані в Катинському лісі (саме туди летів у свій останній рейс Лєх Качинський), у Мєдном біля Твєрі і в Україні - у Харкові.

Про головного ката НКВС Васілія Блохіна, який розстрілював польських офіцерів у Мєдном, читайте в розділі "Дайджест"

"У квітні в Биківні розпочнемо археологічні дослідження, щоб знайти місце поховань поляків, - повідомив Кунерт. - Археологи працюватимуть до червня, а вже в серпні чи вересні, після оголошення результатів конкурсу на проект меморіалу, почнуться будівельні роботи".

За словами чиновника, відкриття меморіального комплексу під Києвом заплановане на травень 2012 року.

В Биківнянському лісі поховані 3,5 тисячі польських солдатів, розстріляних НКВС на підставі рішення радянської влади від 5 березня 1940 року. Загалом у Катині, Харкові і Калініні (нині Твєрь) було поховано біля 22 тисяч поляків.

Про польських офіцерів, розстріляних під Харковом, читайте у розслідуванні Олександра Зінченка

Розмови щодо будівництва польського меморіалу у Биківні набули конкретного змісту після переговорів президента Польщі Броніслава Коморовського з Миколою Азаровим у вересні 2010 року, повідомив Кунерт. За його словами, Азаров тоді заявив, що "весь український народ поділяє біль поляків".

Нагадаємо, що український меморіальний комплекс "Биківнянські могили" підпорядковується Українському інституту національної пам'яті, ліквідованому Януковичем як державний орган при президенті і заново створеному при Міносвіти як наукова установа.

Загалом у Биківнянському лісі поховано біля 120 тисяч розстріляних НКВС людей різних національностей.

У 2007 році на місці поховань було знайдено військовий медальйон сержанта Йозефа Наґліка і гребінець із видряпаними на ньому польськими іменами, що остаточно підтвердило, що під Києвом лежать і "катинські" поляки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.