Спецпроект

Німецька розвідка вперше відкрила свої архіви для істориків

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) вперше відкриє свої архіви для істориків, повідомляє Spiegel.

Дослідники отримають доступ в тому числі до секретних документів - однак для оприлюднення тих чи інших відомостей знадобиться згода керівництва BND, яке накладе вето, якщо визнає, що розголошення тієї чи іншої інформації з архівів "може поставити під загрозу національну безпеку".

Доступ до архівів BND отримає комісія у складі чотирьох істориків: Йоста Дюффлера з Кельна, Клауса-Дітмара Хенке з Дрездена, Вольфганга Крігера з Марбурга та Рольфа-Дітера Мюллера з Потсдама, повідомляє Lenta.ru.

Робота комісії в архівах триватиме чотири роки. Угоду між чотирма істориками і BND ще не підписано, проте обидві сторони налаштовані оптимістично.

Зазначається, що тему для дослідження історики зможуть обрати самостійно: BND не збирається втручатися в цей процес.

За попередніми даними, комісія має намір зосередитися, насамперед, на висвітленні ранніх етапів діяльності федеральної розвідувальної служби, зокрема, з'ясувати обставини прийняття на роботу співробітників, які в роки війни були замішані у нацистських злочинах.

Істориків також цікавить, хто з німецьких політиків, великих бізнесменів, а також журналістів та осіб вільних професій таємно працював на BND.

Крім того, чималий інтерес представляє співробітництво BND зі спецслужбами інших західних країн - Франції і США - і можлива участь німецьких розвідників у спільних із зарубіжними колегами операціях з ліквідації неугодних або "небезпечних" осіб.

Як відзначає Spiegel, майбутнє історичне дослідження документів з архівів розвідки є авантюрою з досить непередбачуваним результатом як для істориків, так і для BND. Можливість провести подібне дослідження з'явилася багато в чому завдяки зусиллям нинішнього шефа розвідки Ернста Урлау, який ще в 2006 році закликав до перегляду історії розвідслужби.

Тим не менш, всі спроби Урлау почати перегляд історії BND і відкрити архіви раніше наштовхувалися на протидію секретаріату федерального канцлера, якому підпорядкована розвідка.

Той факт, що дослідженню дали зелене світло, свідчить, що Урлау все ж таки вдалося заручитися підтримкою в уряді. У BND заявляють, що не збираються цензурувати роботу істориків. Тим часом в 2011 році Ернст Урлау, найімовірніше, піде у відставку і ситуація може змінитися.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.