Спецпроект

ІСПАНІЯ ТЕЖ ЗВИНУВАТИЛА ДЕМ'ЯНЮКА

Іспанскій суддя Ісмаель Морено пред'явив офіційне звинувачення у злочинах проти людяності 90-річному уродженцю України Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг.

Як повідомила агенція Асошиейтед Пресс, іспанський суд припускає, що Джон Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем у концентраційному нацистському таборі Флоссенбюрг під час Другої світової війни.

Морено також видав міжнародний ордер на арешт Дем'янюка, який передано німецькій владі. В кінці 2009 року уродженець України постав перед судом у Мюнхені, де його звинувачують у причетності до загибелі 27900 ув'язнених концтабору Собібор.

Син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

У 1981 громадянин США Дем'янюк був позбавлений американського громадянства, коли владі стало відомо, що він приховав відомості про своє нацистське минуле. Його передали Ізраїлю, де українця звинуватили в причетності до знищення євреїв у концтаборі Треблінка і засудили до смертної кари.

У 1993 році вирок було скасовано, оскільки з'ясувалося, що охоронця з Треблінки на прізвисько "Іван Грозний" сплутали з Дем'янюком помилково.

Чоловік повернувся до США, проте в 2009 році був знову виданий для здійснення правосуддя, на цей раз Німеччині.

Промову Івана Дем'янюка в мюнхенському суді "Я звинувачую Німеччину" читайте в розділі "Блогосфера" 

Дем'янюк стверджує, що ніколи не служив охоронцем в концтаборі, а сам був в'язнем табору для військовополонених. Ніхто з нечисленних свідків, які залишилися в живих до початку суду, не зміг упізнати в звинуваченому охоронця. Головним аргументом на користь провини Дем'янюка стало посвідчення охоронця концтабору, яке, на думку адвокатів, є підробленим.

Стан здоров'я обвинуваченого в силу похилого віку не дозволяє йому активно брати участь у судових засіданнях, які постійно переносяться.

Немає жодного підтвердження діям Дем'янюка, зазначає АП. Він був переданий Німеччині за припущенням, що будь-хто, хто служив у таборі на кшталт Собібору (єдиним призначення якого було знищувати людей) може бути причетний до вбивства.

Однак концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.