Спецпроект

Регіонал побудував пам'ятник греко-католикам

Пам'ятник братам Андрію та Климентію Шептицьким споруджують у Львівській області за кошти народного депутата від Партії регіонів Петра Писарчука.

Про це агенції "Інтерфакс-Україна" повідомили у прес-службі депутата.

Пам'ятник буде стояти біля новозбудованого храму в селі Прилбичі - на малій батьківщині братів Шептицьких. За словами скульптора Василя Гоголя, пам'ятник складе 4 м у висоту, вагою більше 40 тонн.

"Пам'ятник буде у вигляді піраміди, перед якою будуть сидіти брати Шептицькі в рясах. Це повинно символізувати вічність ідей, які вони втілювали своїми діями і помислами", - сказав він. В якості матеріалу обрано камінь вапняку.

На сьогоднішній день пам'ятник уже готовий, тривають роботи з благоустрою території. Очікується, що відкриють пам'ятник у поточному році на Великдень, 24 квітня. Вартість пам'ятника - близько 500 тис грн.

П. Писарчук фінансував створення документальних фільмів про митрополита А. Шептицького та патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

Митрополит Андрій (в миру граф Роман Марія Александр Шептицький) - предстоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, митрополит Галицький.

Климентій Шептицький - рідний брата митрополита А. Шептицького, архімандрит монахів Студійського уставу. Заарештований у зв'язку незгодою перейти у православ'я і помер в ув'язненні у Володимирській тюрмі (Росія) у 1951 році. У 2001-ому зарахований до лику блаженних Римо-католицької церкви.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.