Керівник українського загону оборони Вільнюса протестує проти шенгенських віз
Один із співкерівників Українського студентського загону, який обороняв Вільнюс від нападу радянських військ у січні 1991 року, Микола Поліщук відмовився їхати на ювілейні заходи у Литві на знак протесту проти візової політики Євросоюзу.
Про це Поліщук повідомив у своєму блозі.
"Я вирішив знехтувати запрошенням голови Сойму Литовської Республіки п. Ірени Дягутене відвідати Вільнюс, яке я отримав як один із колишніх співкерівників Українського студентського загону підтримки Литви і учасник охорони вищепойменованого Сойму.
На сьогоднішній день для мене є неприйнятною процедура оформлення віз до країн Шенгенського простору, яка є однозначно дискримінаційною та принизливою щодо українських (і не тільки) громадян.
Нові берлінські мури протирічать тим принципам свободи націй, який я власне і відстоював у Литовській Республіці. Грубо кажучи, 20 років тому пострадянський світ уявлявся нам з литовцями таким собі братерством вільних націй, де не були б потрібними не те, що візи, але й паспорти.
Користуючись нагодою, хочу поздоровити тих учасників Українського студенстького загону підтримки Литви, які також із різних причин залишилися в Україні: Ігоря Колісника, Дмитра Полюховича, Андрія Черненка та ще багатьох непойменованих.
За останні роки це вже друге моє візове голодування, перед цим я так само знехтував поїздкою на сходознавчий семінар до Парижу. Обіцяю й на майбутнє не відвідувати Европу все більше і частіше, а також закликаю долучатись до цієї акції всіх небайдужих Українців, поняття внутрішньої свободи яких несумісне з шенгенською бюрократією".
ДОВІДКА ІП:
13 січня відзначається в Литві як День захисників свободи - у пам'ять про загиблих 13 січня 1991 року під час вторгнення радянської армії у Вільнюс.
У цей день радянська влада намагалася за допомогою військової сили повалити законну владу Литви, яка проголосила незалежність від СРСР (першою з радянських республік).
При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинуло 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждало.
Незважаючи на те, що військовим вдалося захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважилися штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей, серед них - і загін студентів-добровольців з України.