Спецпроект

В Таллінні відкриється музей КДБ

В одному з найвідоміших за часів СРСР талліннському готелі "Віру" у четвер відкривають музей КДБ, присвячений роботі радянської спецслужби в цьому готелі.

Музей розташований на 23-му поверсі будівлі - в приміщеннях, де до відновлення незалежності Естонії в 1991 році була встановлена спеціальна апаратура і звідки співробітники КДБ прослуховували розмови в готельних номерах.

Про це з посиланням на адміністрацію готелю, який нині називається Sokos Hotel Viru, повідомив "Інтерфакс".  

Працівники готелю розповіли, що радянська спецслужба свого часу контролювала 60 з 400 номерів готелю. Тут же було встановлено радіозв'язок з Москвою і Фінляндією, звідки в радянські роки прибувало найбільше число зарубіжних туристів.

У музеї повністю відтворені робочі місця працівників КДБ та обладнання для негласного контролю за відвідувачами готелю, серед яких було чимало фарцовщиків, повій.

 

Про музей окупації Латвії читайте в розділі "Екскурсії"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.