Спецпроект

У Азарова запевняють, що роботу музею УНР буде продовжено

Кабінет міністрів не приймав жодних рішень про ліквідацію київського Музею Української Народної республіки.

Про це повідомляє прес-служба уряду у вівторок.

"Насправді, на виконання указу президента "Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади", відбувається реорганізація Українського інституту національної пам’яті, структурним підрозділом якого є Музей Української Народної республіки", - уточнили в Кабміні.

Прес-служба повідомляє, що в середу на засіданні уряду буде розглянута постанова Кабміну "Про утворення Українського інституту національної пам’яті" - як науково-дослідної бюджетної установи при уряді.

"Робота музею УНР, так само як і Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодомору", Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", які підпорядковані Українському інституту національної пам’яті, безумовно, буде продовжена", - заявили в Кабміні.

"Більше того, необхідні кошти на функціонування цих установ уряд уже передбачив у Державному бюджеті на 2011 рік", - зазначається в заяві прес-служби.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.