Спецпроект

Естонці святкують перемогу у війні з більшовиками і німцями

День пам'яті воїнів, загиблих у Визвольній війні (Eesti Vabadussõda) 1918-1920 років, відзначають сьогодні в Естонії.

На всіх державних і муніципальних установах будуть вивішені державні прапори, повідомляє УНІАН.

Біля Монумента перемоги в Талліні відбудеться поминальна церемонія, в якій візьмуть участь міністр оборони країни Яак Аавіксоо і архієпископ Естонської євангельсько-лютеранської церкви Андрес Пидер.

У період з листопада 1918 року до січня 1920-го збройні сили Естонської Республіки за участю російських білогвардійців і фінських добровольців протистояли Червоній Армії, а в червні-липні 1919 року - орієнтованому на Німеччину Прибалтійському ополченню в Латвії.

Війна фактично завершилася перемир`ям 3 січня 1920 р. на фронті з Червоною Армією та підписанням 2 лютого Тартуського мирного договору, за яким Радянська Росія визнала незалежність Естонії.

У  Визвольній війні з боку Естонії загинули  близько 4 тисяч чоловік, близько 14 тисяч одержали поранення.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.