Спецпроект

АНОНС АКЦІЇ: НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!

Завтра у Печерські Лаврі відбудеться акція солідарності з науковцями музейних установ Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Акція "Не дамо викинути музеї з Лаври!" розпочнеться в четвер, 23 грудня о 13:00 у Лаврі, за адресою вулиця івана Мазепи, 21.

В анонсі, розісланому активістами, йдеться:

"Уряд Януковича-Азарова викидає з Лаври українські музеї. Якщо ми це не зупинимо, втратимо назавжди:

- Музей історичних коштовностей України зі знаменитою Скіфською
Пектораллю

Подивитися на пектораль можна в розділі "Артефакти"

- Музей декоративного мистецтва з унікальними колекціями
Катерини Білокур, Марії Примаченко, зібраннями української писанки та
вишивки

- Музей книги й друкарства з історією нашої книги, стародруками
Петра Могили, Йосипа Тризни, Лазаря Барановича

- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України,
заснований Лесем Курбасом, з експонатами подарованими Марією
Заньковецькою, Амвросієм Бучмою, родиною Старицьких

- Музей мініатюр з вражаючими експонатами

Всі ці музеї можуть опинитися на вулиці вже в найближчі дні.

Музейним працівникам наказали пакувати валізи. Знаних науковців виганяють з роботи чи переводять на посади двірників. Унікальні фонди будуть розтягувати відомі "музейні злодії" від влади, в кращому разі гноїтимуть у запасниках.

Влада руйнує Київську Лавру як культурну пам ятку світового значення, внесену в каталог світової спадщини ЮНЕСКО.

Проблема не тільки в тому, що музеї виселяють в нікуди, тобто знищують, як раніше знищили Музей історії Києва.

Про те, як із Лаври виганяють музеї, читайте у розділі "Інтерв'ю"

Влада має нахабство виганяти осередки української культури з української святині. Що це, якщо не злочин проти власної країни?

Століттями в Київській Лаврі поруч з келіями та храмами діяли братства і школи, друкарні й бібліотеки. Музеї Лаври продовжують цю традицію, зберігаючи в національній святині український дух і живу історію християнства на нашій землі.

Ці музеї не можуть заважати людям, що сповідують вчення Христа. Вони заважають лише дикунам, що ненавидять Україну, її культуру та історію. Це дикунство і ненависть не прикриєш ні рясою, ні міністерським портфелем.

Цих дикунів можемо зупинити лише ми українські громадяни, від імені яких чиняться злочинні дії.

Перший крок - акція солідарності 23 грудня о 13.00

Ми разом відвідаємо музеї, які влада хоче викинути з Лаври, засвідчимо їм свою підтримку, поставимо підписи на підтримку Лаврських музеїв і оголосимо про наступні кроки.

Прийди, приведи друзів, подивися на наші реліквії, скажи своє слово на захист музеїв!

Акція не є мітингом чи пікетом і проходить без партійної символіки. Ніхто не може заборонити людям зібратися разом і піти на екскурсію в улюблені музеї.

Якщо ти будеш байдужим, цих музеїв завтра не буде ні для тебе, ні для твоїх дітей.

ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СВЯТИНІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТЕБЕ!

Рух добровольців "Простір свободи"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.