Спецпроект

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення у крадіжці

Людям, які викопали на шведському острові Готланд і намагалися продати біля тисячі срібних монет епохи вікінгів, загрожує ув'язнення.

Перед шведським судом за звинуваченням у грабежі постануть п'ятеро чоловіків віком від 40 до 45 років, які за допомогою металошукача знайшли і розграбували cкарб із близько 1000 срібних монет часів Середньовіччя.

Про це повідомляє шведський портал The Local.

"Чорні археологи дратували нас багато років, - сказав Майвор Естерґрен, керівник департаменту археології адміністрації острова Готланд, де знайшли скарб. - І порушення кримінальної справи хоча б проти кількох із них - приємний успіх".

Скарб складався приблизно з двох тисяч монет , датованих 1060-ими роками - переважно німецьких, англійських і данських. Злодії забрали половину.

"Це типовий скарб епохи вікінгів на Готланді", - сказав Естерґрен.

Чорні археологи знайшли скарб у полі. Зазвичай спадок грабіжників-вікінгів не щадився часом, тому дуже складно виявляти пограбування скарбів і заводити кримінальні справи.

Розкрити цю справу слідчим допомога випадковість. Поміж покинутих археологами-нелегалами монет знайшли частину розп'яття з XI-го сторіччя, а кількома днями пізніше колекціонери країни (і, очевидно, поліцейський інформатор поміж них - Історична Правда) отримали електронного листа з фоткою іншої частини розп'яття.

Порівняльний аналіз довів, що знахідка і фото - дві частини однієї речі.

"Особа, яка надіслала листа, підозрювалася у спробі продати розп'яття, - сказав прокурор Матс Вильборґ. - І вона привела нас до іншої особи, яка мала стосунок до Готланду".

Під час рейду островом слідчі виявили трьох чоловік з металодетекторами, лопатами і рюкзаками. Перевірка їхніх комп'ютерів і GPS-обладнання довела, що вони мають стосунок ще до двох розграбованих скарбів на Готланді.

Затриманих звинуватили у підготовці і здійсненні незаконного розграбування археологічної пам'ятки, що загрожує тюремних ув'язненням на строк до чотирьох років. Трьох із п'яти обвинувачених слідство вважає організаторами злочинної мережі з розграбування срібних скарбів.

"У нас іще ніколи не було такої справи, - каже прокурор Вильборґ. - Ми вперше зайшли аж так далеко".

Для чорних археологів з металошукачами острів Готланд є справжньою золотою жилою. Відкопані тут монети потім продають через шведські та іноземні спеціалізовані веб-сайти. А дещо навіть на солідних європейських аукціонах.

Кеннет Мандерґрен, координатор з питань злочинів над культурною спадщиною Національної поліції Швеції, описує чорну археологію як величезну і складну проблему.

"Злочини здійснюються вночі, у полі, за допомогою металодетекторів. Як правило, грабіжники знають територію і знають ціну тому, за чим полюють. Це не пересічні громадяни, які просто шукають старовинні монети", - пояснив він, - А при кожному розграбуванні скарбу ми втрачаємо інформацію про наше минуле".

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорні археологи"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.