У Миколаєві «чорні копачі» розрили пам’ятку археології античної доби. ВІДЕО

У Миколаєві «чорні копачі» в пошуках скарбів розрили територію пам’ятки археології національного значення під назвою урочище «Дідова Хата – I». Це об'єкт античної доби, який датується 4-3 ст. до Р.Х.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Нам з іншими активістами стало відомо про незаконні розкопки від місцевих мешканців цими днями, хоча там час від часу копали й раніше. Але цього разу масштаби вражають – розрита територія більше 10 тисяч квадратних метрів! Причому, схоже, що це не просто сторонні люди, бо вони мають сучасні металошукачі та інше обладнання. Отож копає хтось знаючий", - сказав Смирнов.

На його думку, вони шукають старовинні килики (широка посудина для пиття води – ред.), амфори, монети. Зараз це користується попитом на чорному ринку. При цьому копачі розкидали черепки, кістки тварин і таке інше. Все це вже втрачено для науки.

Цей об'єкт є елементом Ольвійської хори. У стародавній Греції так називали сільські поселення навколо міста, разом із яким вони й утворювали Ольвійську державу. Дане поселення було доволі великим. Воно мало не тільки будинки і господарські споруди, а й власний некрополь.

"Дідова Хата - I" – один із трьох стародавніх історико-археологічних об'єктів, розташованих безпосередньо на території міста Миколаєва.

Відео з даних "чорних розкопок" виклав місцевий активіст Ілля Зелінський.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.