Спецпроект

Від Аргентини до Казахстану. Де встановлено пам'ятники видатним українцям

У Придністров'ї - Мазепа, в Мінську - Пилип Орлик, у Хорватії - Франко, а в Копенгагені - посольство УНР. Плюс 65 пам'ятників і знаків на честь Шевченка в усьому світі.

На сьогодні пам'ятники, пам'ятні знаки та меморіальні дошки, присвячені видатним діячам української історії та культури України або подіям, пов'язаним з історією України, встановлено у 38 країнах світу.

Такі дані наводяться у матеріалах, підготовлених до парламентських слухань на тему "Українці в світі", що проходять сьогодні у Верховній Раді, повідомляє портал "Рідна країна".

Так, у 29 країнах встановлено 65 пам'ятників, пам'ятних знаків та меморіальних дошок на вшанування пам'яті Тараса Шевченка.

Упродовж 2008 року за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України" споруджено:

  • пам'ятники Тарасу Шевченку у Празі, Софії, Баку та м. Кам'янка (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • пам'ятник Івану Мазепі у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • відкрито меморіальні дошки видатним українцям: Ярославу Стецьку і Ярославі Стецько у Мюнхені (Німеччина), Олені Теліги - у м. Подєбради (Чехія), Оксані Петрусенко у Казані (Росія), Маркові Вовчку, Івану Франку, Василю Сухомлинському, Паїсію Величковському у Кишиневі (Молдова) на будинках навчальних закладів, які названі іменами зазначених відомих осіб, Олександрові Митраку - у с. Кленова Свідницького району (Словаччина) тощо;
  • встановлено пам'ятні знаки жертвам Голодомору в Україні 1932- 1933 років у Варшаві й Кракові (Польща), Мюнхені (Німеччина), Будапешті (Угорщина), Буенос-Айресі (Аргентина);
  • встановлено меморіальні дошки на будинках, де розміщувалися перші Посольства УНР у Копенгагені (Данія) та Софії (Болгарія).

На даний час продовжується реалізація проектів із спорудження пам'ятників Тарасові Шевченку у Єревані (Вірменія), Римі (Італія), Астані (Казахстан), Вільнюсі (Литва), Оттаві (Канада), Хамруні (Мальта), Бричани (Молдова), Омську, Астрахані, Магадані та Петропавловську-Камчатському (Росія), Тулчі (Румунія), Нові Сад (Сербія).

Крім цього, опрацьовуються питання щодо спорудження пам'ятників Михайлу Грушевському у м. Холм (Польща), Івану Котляревському у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова), Пилипу Орлику у Крістіанстаді (Швеція) та Мінську (Білорусь); Григорію Орлику у м. Нансі (Франція); Івану Франку у м. Ліпік (Хорватія).

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.