Спецпроект

Завтра Інститут національної пам'яті оголосить переможців конкурсу "Моя родина у ХХ столітті"

Завтра у музеї УНР у Києві відбудеться презентація робіт переможців Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті".

Про це "Історичну Правду" повідомив Український інститут національної пам'яті.

16 липня 2010 року УІНП оголосив Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів "Моя родина у ХХ столітті", який був присвячений 19-й річниці проголошення Незалежності України.

Учасникам конкурсу була надана можливість висловити свій погляд на минуле України ХХ століття через власну родинну історію.

Усього до УІНП надійшло близько 500 конкурсних робіт з більшості областей України. Найактивнішими учасниками конкурсу стали учні та вчителі.

Після активного обговорення, журі визначило переможцями роботи:

  • Банцер Юлії, учениці Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23;

  • Мацак Станіслава та Ярослави, учнів Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко Карлівської районної ради Полтавської області;

  • Данилюка Олександра, учня Рівненської ЗОШ № 8 І-ІІІ ступенів;

  • Російчук Галини, учениці Лужанського загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів ім. В. Орлецького Кіцманського району Чернівецької області.

Роботи переможців конкурсу будуть презентовані об 11:00 8 грудня 2010 р. в Києві, у Музеї Української Народної Республіки (Київський міський будинок вчителя, вул. Володимирська, 57).

Український інститут національної пам'яті дякує усім учасникам конкурсу, що надіслали свої роботи та закликає продовжувати краєзнавчо-генеалогічну роботу, обмінюватися між собою досвідом у цій справі, створювати мультимедійні презентації, аматорські фільми, виставки, записувати спогади, писати наукові статті та книжки про власну історію, історію України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.