Спецпроект

Кабмін планує створити орган, який розбереться з "чорними археологами" в Криму

"Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес розграбування археологічних пам'яток іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади".

Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини України Андрій Вінграновський вважає, що вирішити проблему "чорних" археологів, які грабують археологічні пам'ятники автономії, можна тільки за допомогою центральної влади України.

У середу на прес-конференції в Сімферополі він заявив, що наразі в уряді України планується створення міжвідомчої комісії, яка буде займатися проблемою чорної археології в Криму, повідомляє Інтерфакс.

В цю комісію будуть входити представники всіх силових структур, прикордонники, митники і представники міністерства культури України та його служб.

"Я думаю, у січні що ми вже побачимо цю комісію і подивимося, як вона діятиме ... бо розв'язувати проблему тільки кримськими силами дуже складно, оскільки вона вже давня. Все устоялося, всі перезнайомилися, і процес (розграбування археологічних пам'яток) іде. Цю проблему можна вирішити тільки за допомогою центральної влади", - сказав А. Вінграновський.

Крім того, він зазначив, що Крим є особливим регіоном України, і питання збереження культурної спадщини тут особливо актуальне, оскільки автономія має багатющу історію.

У той же час, А. Вінграновський зазначив, що в останні роки цьому питанню в Криму надавали дуже мало уваги.

Зокрема, він повідомив, що великою проблемою для Криму є встановлення так званих історичних ареалів - географічних територій із певними режимами, що стосуються відведення землі та забудови. За словами А. Вінграновського, раніше цей процес проходив хаотично.

"Узгодження не проводилися, хоча в законі чітко написано, що органи охорони культурної спадщини повинні погоджувати будівельні проекти та проекти землевідведення, зокрема розміщення реклами в так званих історичних містах та археологічних ареалах", - сказав він.

За його словами, в автономії знаходиться 26 історичних міст, які визначені Кабінетом міністрів України як такі, в яких знаходиться історичне надбання Криму.

"Для того, щоб захищати це надбання, місцевим радам потрібно було встановлювати історичні ареали та режими використання та забудови історичних ареалів. За останні 10 років, за великим рахунком, із 26 міст тільки 3 міста цю роботу зробили на приблизно 90%.

Решта швидше були зацікавлені цю справу саботувати з тим, щоб було простіше розподіляти землю, забудовувати, розміщувати рекламу ", - сказав А. Вінграновський.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.