Спецпроект

Закарпатські митники за допомогою металошукача знайшли у пошті срібні монети

Чопські митники виявили в одному із міжнародних поштових відправлень три старовинні монети, попередньо не задекларовані та старанно приховані від митного контролю.

Житель Полтавщини направив листа до Чехії. Під час огляду пакету за допомогою металодетектора та рентгенапарата стало зрозуміло, що в ньому знаходяться вироби з металу, повідомляє прес-служба Державної митної служби України.

Розпакувавши лист, митники виявили не заявлені митному органу в установленому порядку та приховані від митного контролю три монети з металу білого кольору.

Два рублі, скоріше за все срібні - з одного боку зображений двоголовий орел і корона, з другого - бюст царя Петра І.

Третя старовинна монета (ймовірно, бельгійського походження) з одного боку містить зображення воїна, який спирається на щит з гербом, з другого - крокуючого на задніх лапах лева.

Всі ці предмети відправник старанно запакував в аркуші гофронованого картону, обклеївши липкою стрічкою та акуратно вклавши в середину паперових конвертів, що утруднювало їх виявлення.

Тож за порушення митних правил відносно громадянина України складено протокол. Монети вилучено та направлено до експертів для визначення їх історичної та культурної цінності.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.