Спецпроект

У Чернігові вивчали "1150 років християнізації Русі"

Захід проводився з нагоди ювілею походу киян на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Українські і російські історики два дні обговорювали в Чернігові малодосліджену сторінку історії Київської Русі - початки християнізації Русі. Про це повідомляє сайт "Чернігів стародавній".

Захід проводився з нагоди 1150-річчя походу князя Оскольда (так в оригіналі - Історична Правда) Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави, залучення її до візантійсько-християнського співтовариства, започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху "із варяг у греки", а також початкове поширення християнства на Русі.

Із науковими доповідями в Чернігівській науковій бібліотеці виступили Петро Толочко (доктор історичних наук, академік НАН України, директор інституту археології НАН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології), Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка), Юрій Ситий (старший науковий співробітник, заступник директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету).

Другого дня наукова конференція продовжилась в приміщенні Колегіуму, пам'ятці архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Дослідники довго дискутували, заслухавши доповідь Володимира Личковаха (доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії та культорології Чернігівського педагогічного університету) - "Сигнатура Семаргла в ранньо-християнській культурі Київської Русі".

Дослідники запланували продовжити вивчення питання християнізації Київської Русі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.