Спецпроект

Історики в Росії пропонують встановити свято "День Стародавньої Русі" для країн СНД

"Началом Русского Мира" називають похід київського князя Аскольда на Константинополь, який забезпечив "міжнародне дипломатичне визнання Русі".

28-30 жовтня 2010 р. у Санкт-Петербурзі і Старій Ладозі за підтримки ЮНЕСКО пройшла Міжнародна наукова конференція "Початки Руського світу", присвячена 1150-річчю походу русів на Константинополь у 860 р. і наступного міжнародного дипломатичного визнання Русі як самостійної держави .

Організаторами конференції виступили
виступили Інститут російської історії РАН, Санкт-Петербурзьке відділення Російського інституту культурології, кафедра ЮНЕСКО з компаративних досліджень духовних традицій, Грецька національна рада клубів і культурних центів ЮНЕСКО та інші організації.

У роботі міжнародної конференції взяли участь вчені з Росії, України, Білорусі, Греції, Франції та Швеції. В її рамках також було проведено три круглих столи на теми: "Похід русів на Константинополь у 860 р. і міжнародне визнання державності Русі", "Норманісти і антінорманісти - три століття протистояння", "Архетипи релігійної свідомості Східної Європи".

Учасники конференції у своїх доповідях підкреслювали, що початок становлення Русі як незалежної держави необхідно виводити не від запрошення на престол династії Рюриковичів (862 р.), а від першого відомого дипломатичного визнання Русі на міжнародному рівні (860 р.), повідомляє прес-служба "Початків Руського світу".

Така подія, на думку більшості учасників конференції, сталася 1150 років тому, коли в червні 860 року після тижневої облоги флотом русів на чолі з князем Аскольдом столиці Візантійської імперії - Константинополя між двома країнами був укладений мирний договір, який "уперше поєднав Русь і Візантію узами дружби і міждержавних відносин".

Як повідомляє прес-сужба, учасники конференції доручили її оргкомітету "направити звернення до керівників держав Росії, Україні і Білорусі, а також до Міжпарламентської асамблеї країн-учасниць СНД з пропозицією оголосити 25 червня всенародним державним святом - Днем Стародавньої Русі, оскільки цей день по праву є днем державності російського, українського та білоруського народів".

Крім цього, під час засідання конференції в Старій Ладозі 30 жовтня, її учасниками була прийнята резолюція про необхідність включення пам'яток музею-заповідника "Стара Ладога" в список пам'яток світової культури ЮНЕСКО.

Міжнародна наукова конференція «Початки Руського світу» буде проводитися щорічно.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.