Спецпроект

У Чернігові вивчали "1150 років християнізації Русі"

Захід проводився з нагоди ювілею походу киян на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Українські і російські історики два дні обговорювали в Чернігові малодосліджену сторінку історії Київської Русі - початки християнізації Русі. Про це повідомляє сайт "Чернігів стародавній".

Захід проводився з нагоди 1150-річчя походу князя Оскольда (так в оригіналі - Історична Правда) Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави, залучення її до візантійсько-християнського співтовариства, започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху "із варяг у греки", а також початкове поширення християнства на Русі.

Із науковими доповідями в Чернігівській науковій бібліотеці виступили Петро Толочко (доктор історичних наук, академік НАН України, директор інституту археології НАН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології), Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка), Юрій Ситий (старший науковий співробітник, заступник директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету).

Другого дня наукова конференція продовжилась в приміщенні Колегіуму, пам'ятці архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Дослідники довго дискутували, заслухавши доповідь Володимира Личковаха (доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії та культорології Чернігівського педагогічного університету) - "Сигнатура Семаргла в ранньо-християнській культурі Київської Русі".

Дослідники запланували продовжити вивчення питання християнізації Київської Русі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.