Спецпроект

В Сербії знайшли знаряддя праці - схоже, найдавніші у світі

У Сербії виявлено мідні знаряддя праці, вік яких оцінюється в 7,5 тис. років. Якщо це сенсаційне відкриття буде визнано світовим науковим співтовариством, початок використання людиною металу доведеться відсовувати в глиб часів.

Сокири, молоти, гачки і голки були знайдені в Плочнику, що в 200 км на південь від Белграда. Вони на 800 років старші за найдавніші мідні вироби, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Компьюленту.

Неподалік - в районі сучасних мідних шахт в Майданпеку і Борі - були знайдені примітивні плавильні печі. Можливо, мідний вік починався саме тут.

Поселення існувало приблизно вісім століть. Потім, десь 70 століть тому, воно було спалене. Його невідомі жителі втекли в невідомому напрямку. Плочник займає близько 120 га. Його розкопки далекі від завершення. Вивчено поки всього три будинки. Найбільший з них має площу 40 кв. м.

Що призвело до пожежі, невідомо. Слідів нападу поки не знайдено. Чому саме тут розташовувалася така велика кількість мідних інструментів, як вони виготовлялися - на ці питання відповідь теж ще не отримана.

Знайдено також кілька статуеток та прикрас. Одна з фігурок зображує жінку в "міні-спідниці", інші представлені у довгих і широких шатах.

Знайдені статуетки

Плочник був виявлений в 1927 році при прокладанні залізниці, але активні розкопки почалися тут тільки в 1996-му.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.