Спецпроект

В центрі Берліна з'явиться музей Холодної війни

На експозиції площею 3 тис. кв. м. будуть представлені фотографії і документи, присвячені поділу Європи на країни НАТО і Варшавського договору.

Музей "Центр Холодної війни" з'явиться в центрі Берліну біля пропускного пункту "Чекпойнт Чарлі" , повідомляє Інтерфакс із посиланням на німецькці ЗМІ.

За словами організаторів, Центр не буде схожий на Музей Берлінської стіни, який також знаходиться у "Чекпойнт Чарлі" і присвячений східним німцям, які намагалися втекти з НДР у ФРН.

Новий музей "повинен розповісти про історію холодної війни в міжнародному контексті", вважає один з його організаторів Маркус Мекель.   

На його думку, таке місце як "Чекпойнт Чарлі" найкраще підходить для того, щоб показати "значення конфлікту двох блоків".   

На експозиції площею 3 тис. кв. м. будуть представлені фотографії і документи, присвячені поділу Європи на країни НАТО і Варшавського договору. Будівництво музею почнеться у 2012 або 2013 році.

Хроніку того, як звичайні берлінці закінчили Холодну війну, прорвавши перший КПП на Борнгольмер-штрассе, дивіться у розділі "Відео"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.