Спецпроект

Виставка "Народна війна" - про селянські повстання 1920-их років проти червоних

"Тоді в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліції і винищувальних загонів".

Громадський інститут історичної пам'яті відкрив музейну експозицію "Народна війна". Вона стала постійною експозицією Музею радянської окупації, повідомляє "Україна молода".

За виявленими архівними документами, вперше подаються статистичні дані про кількість підпільних антибільшовицьких організацій та повстанських загонів, кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев'яти губерніях України.

Про це сказав ініціатор виставки, голова київського товариства "Меморіал" Роман Круцик:

"Ми об'їхали 18 областей України, опрацювали та оцифрували понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. Це майже 70 тисяч документів. Їх слід було проаналізувати й систематизувати.

Свого часу КДБ зобов'язало начальників обласних управлінь зробити паспорти районів iз короткою економічно-політичною характеристикою, починаючи з 1917 року - які були підпільні організації, які повстання, які діяли особистості-отамани".

Стенди виставки розповідають також про тих, хто окуповував Україну і, власне, проти кого чинили спротив "бандитські формування" з хліборобів.

За словами Роман Круцика, архіви свідчать, що у 1920-их роках в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліцію і винищувальних загонів.

"З перших років окупації більшовики організували в Україні репресивно-каральну систему, до якої входило 18 концентраційних таборів. Лише у 1918-20 роках було знищено понад 100 тисяч українців, - стверджує Роман Круцик. - Є документ 1948 року, де наказано здійснити облік в Україні усіх осіб, які від 1917 року брали участь у визвольному рухові, і надати ці списки для їх "переселення у Красноярський край". Цього наміру, на щастя, не здійснили".

Про те, як 90 років тому черкаські селяни воювали з комуністами, читайте в розділі "Колонки"

Довідка: Громадянський інститут історичної пам'яті утворено на базі товариства "Меморіал" як альтернативу державному Інституту національної пам'яті, що його уряд Миколи Азарова віддав прихильнику комуністичної ідеології Валерію Солдатенку.

Цей проект реалізується спільно з "Інститутом Президента Віктора Ющенка "Стратегічні ініціативи", Міжнародним фондом "Україна 3000" та іншими громадськими організаціями. До ради інституту історічної пам'яті входять відомі історики - Володимир Сергійчук, Василь Шендеровський, Володимир В'ятрович, Іван Патриляк.

Громадська установа має потужну дослідницьку базу: всі розсекречені документи архіву СБУ і зовнішньої розвідки в електронній версії. 

Музей радянської окупації працює за адресою: Київ, вул. М.Стельмаха 6-А. Графік роботи: 10-00 - 18-00, вих. - нд., пн. Екскурсії замовляються заздалегідь за тел. 258-00-71.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.