Спецпроект

Виставка "Народна війна" - про селянські повстання 1920-их років проти червоних

"Тоді в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліції і винищувальних загонів".

Громадський інститут історичної пам'яті відкрив музейну експозицію "Народна війна". Вона стала постійною експозицією Музею радянської окупації, повідомляє "Україна молода".

За виявленими архівними документами, вперше подаються статистичні дані про кількість підпільних антибільшовицьких організацій та повстанських загонів, кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев'яти губерніях України.

Про це сказав ініціатор виставки, голова київського товариства "Меморіал" Роман Круцик:

"Ми об'їхали 18 областей України, опрацювали та оцифрували понад 350 фондів і близько 1500 архівних справ. Це майже 70 тисяч документів. Їх слід було проаналізувати й систематизувати.

Свого часу КДБ зобов'язало начальників обласних управлінь зробити паспорти районів iз короткою економічно-політичною характеристикою, починаючи з 1917 року - які були підпільні організації, які повстання, які діяли особистості-отамани".

Стенди виставки розповідають також про тих, хто окуповував Україну і, власне, проти кого чинили спротив "бандитські формування" з хліборобів.

За словами Роман Круцика, архіви свідчать, що у 1920-их роках в Україну з Росії було відправлено 1 мільйон 200 тисяч регулярного війська - не рахуючи "частин особливого призначення", ЧК, ГПУ, міліцію і винищувальних загонів.

"З перших років окупації більшовики організували в Україні репресивно-каральну систему, до якої входило 18 концентраційних таборів. Лише у 1918-20 роках було знищено понад 100 тисяч українців, - стверджує Роман Круцик. - Є документ 1948 року, де наказано здійснити облік в Україні усіх осіб, які від 1917 року брали участь у визвольному рухові, і надати ці списки для їх "переселення у Красноярський край". Цього наміру, на щастя, не здійснили".

Про те, як 90 років тому черкаські селяни воювали з комуністами, читайте в розділі "Колонки"

Довідка: Громадянський інститут історичної пам'яті утворено на базі товариства "Меморіал" як альтернативу державному Інституту національної пам'яті, що його уряд Миколи Азарова віддав прихильнику комуністичної ідеології Валерію Солдатенку.

Цей проект реалізується спільно з "Інститутом Президента Віктора Ющенка "Стратегічні ініціативи", Міжнародним фондом "Україна 3000" та іншими громадськими організаціями. До ради інституту історічної пам'яті входять відомі історики - Володимир Сергійчук, Василь Шендеровський, Володимир В'ятрович, Іван Патриляк.

Громадська установа має потужну дослідницьку базу: всі розсекречені документи архіву СБУ і зовнішньої розвідки в електронній версії. 

Музей радянської окупації працює за адресою: Київ, вул. М.Стельмаха 6-А. Графік роботи: 10-00 - 18-00, вих. - нд., пн. Екскурсії замовляються заздалегідь за тел. 258-00-71.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.