Спецпроект

Розкрадачі Музею історії Києва будуть покарані - БЮТ

Слідчі органи відреагували на запит про зникнення з фондів Музею історії Києва біля 100 експонатів, який був направлений депутатом фракції БЮТ у Київраді Олександром Бригинцем.

З метою встановлення фактичних обставин, вказане звернення скеровано для проведення перевірки викладених у ньому доводів до ГУ МВС України в м.Києві, повідомляє прес-служба київського БЮТ.

"Крадіжка відбулася в першу чергу з вини влади, що сховала його колекцію подалі від людського ока. Адже після переселення з Кловського палацу заклад культури, в переважній більшості, існував "в ящиках". Через це експонати розікрали і за це ніхто не поніс покарання", - заявив депутат.

Депутат зауважив, що коли в Києві існує загроза переселення декількох музеїв, і влада має зробити все можливе для попередження розкрадання колекцій музеїв.

"Покарання винних в справі Музею історії Києва буде не лише справедливим, але й показовим як пересторога тим, хто планував скористатись переїздом музейних експонатів. Розкрадання державного мистецького фонду – це злочин рівний захвату київської землі та майна", - наголосив Бригинець.

У 2004 році заклад був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України. На сьогоднішній день частина колекції музею виставлена в Українському домі. Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції, його фонди також розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.