Спецпроект

Нардеп-регіонал хоче, щоб казали не "російський", а "руський"

Вадим Колесніченко намагається пристосувати до "русского мира" навіть українську мову - щоб "возродить русскую идентичность".

Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував у Верховній Раді проект постанови "Уточнення понятійного апарату мови діловодства державних органів влади, судочинства і т.д." (щодо розмежування прикметників "руський" і "російській").

Депутат, який є керівником руху "Російськомовна Україна", противником українського кінодублювання і організатором виставок про злочини УПА, вважає, що в українській мові існує "прогалина, яка стосується феномену "русскости" на пострадянському просторі, і це не дозволяє адекватно визначити і зрозуміти російську культуру і російську мову як складові частини суспільного життя сучасної України".

мові чинного законодавства, офіційного діловодства, судочинства нашої держави помилково прийнято ототожнювати поняття "российский" і "русский", і вживати їх в українській мові словом «російський», - йдеться у новині від "Російськомовної України". - Цей переклад не тільки не відповідає історичній об'єктивності, але і повністю ототожнюється з дружньою державою - Російською Федерацією. Адже прикметник "російський" має на увазі громадянство, ставлення соціальних і культурних процесів і явищ виключно до цієї держави".

Замість цього існування прикметника "руський" паралельно з прикметником «російський» установили б етнічну та культурну ідентичність, які сягають корінням в стародавню державу - Київську Русь, вважає Колесніченко.

Депутат наголошує, що історично об'єктивним перекладом прикметника "російський" на українську мову є "руський", прикметник «російській» може вживатися виключно для визначення приналежності людини, об'єкта чи явища до Російської Федерації.

Враховуючи вищесказане, Вадим Колесніченко пропонує Верховній Раді України прийняти рішення про заміну прикметника "російській" на прикметник "руський" в законодавчих актах, офіційному діловодстві, судочинстві тощо, де вживаються терміни і поняття, пов'язані "з російською культурою, що сягають корінням в стародавню державу - Київську Русь".

"Історична Правда": якби Вадим Колесніченко відкрив будь-який тлумачний словник, він би побачив, що слово "руський" в українській мові якраз і має значення - "той, що стосується Київської Русі". 

В деяких словниках "руський" також є синонімом слова "український". У Львові з XV сторіччя є вулиця Руська (а не Російська).

Історики використовують прикметник "руський" і тоді, коли пишуть про ранньомодерний період в історії сучасних Білорусі і України (скажімо, "Історія Русі-України" Грушевського). Для тодішньої Росії при цьому використовується прикметник "московський".

Зрештою, у XVII-ому сторіччі Московська держава почала використовувати на своє означення слово "Росія", а не "Русь".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.