Спецпроект

Поляки звинуватили Росію у псуванні записів з літака Качинського

Дослідження даних "чорних скриньок" літака Ту-154 президента Польщі Лєха Качинського, який розбився в квітні під Смоленськом, неможливо завершити через сторонній шум, який з'явився після роботи російських фахівців з бортовими самописцями.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на польські ЗМІ. За повідомленнями преси, спотворення в записах могли з'явитися через частоти електричного струму в Москві, причому ЗМІ підозрюють, що російська сторона зробила це навмисно.

У розпорядженні співробітників прокуратури Польщі і комісії дослідження авіапригод державної авіації є тільки цифрова копія записів бортових самописців, зроблена після катастрофи в присутності представника польської прокуратури.

На дисках експертами був виявлений сторонній шум, який, на їхню думку, з'явився в ході перенесення даних на електронний носій.

Як пояснив в інтерв'ю журналістам віце-президент фірми-виробника "чорних скриньок" Томаш Тухолка, записуючий пристрій, який було встановлено на борту президентського літака, технологічно є звичайним касетним магнітофоном.

При цьому спотворення звуку може відбуватися не тільки під час запису розмов у кабіні пілотів, але і в процесі читання і перезапису на інший носій. Однією з найбільш поширених перешкод є так звані пульсації в електричній мережі, пояснив бізнесмен.

Як повідомляють польські ЗМІ, в даний час Інститут судових експертиз у Кракові працює над видаленням із записів стороннього шуму.

Нагадаємо, що Росія передала польській стороні копії записів бортових самописців літака Лєха Качинського 31 травня.

Копіювання записів проходило у відкритому для преси режимі. Спочатку був відкритий сейф, звідки витягли касети, з яких була скопійована звукова інформація. Потім інформація була скопійована на комп'ютер з магнітних стрічок усіх трьох бортових самописців Ту-154 - параметричного, мовного і експлуатаційного.

У результаті інформацію записали на три компакт-диска, які і були передані представникам Польщі. Польській стороні було також передана транскрипція переговорів членів екіпажу.

Після передачі записів "чорних скриньок" Польща, всупереч позиції Росії з цього питання, опублікувала повні стенограми записів бортових самописців.

Як зробили висновки з аналізу записів російські експерти, теракту, вибуху і пожежі на борту у момент авіакатастрофи не було. Фахівці МАК спільно з польськими представниками з'ясували, що літак був повністю справний, як і навігаційні системи та світлотехнічне обладнання аеродрому в Смоленську.

Мовний самописець показав, що в кабіні пілотів Ту-154 знаходилися сторонні. Відразу ж була висунута версія, яка пізніше підтвердилася, що у відсіку для пілотів перебував до самого моменту аварії головнокомандувач військово-повітряними силами Польщі генерал Анджей Бласік.

Напередодні польський тижневик Wprost опублікував статтю з висловлюваннями вдів і товаришів по службі загиблих членів екіпажу, з яких випливає, що Бласік міг бути винен у трагедії.

У генерала ніби були натягнуті відносини з пілотами, і його присутність могла позначитися на психологічному стані льотчиків і прийняття ними важливих для керування літаком рішень.

Зараз польська сторона проводить власне розслідування причин катастрофи.

У жовтні польські влада отримала від РФ сім нових томів матеріалів слідства у авіакатастрофі, в яких, зокрема, знаходяться 52 протоколи розтинів тіл загиблих. Нещодавно поляки завершили археологічні дослідження на місці катастрофи.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня. Літак зачепився за верхівки дерев в умовах поганої видимості через сильний туман. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Усі загинули.

Серед загиблих: президент Лєх Качинський, його дружина, ряд високопоставлених чиновників країни. Польська делегація прямувала в Катинь, щоб взяти участь у траурних заходах за розстріляними тут у 40-х роках минулого століття польськими офіцерами.

Стенограму розмов в останні хвилини польоту Ту-154 Лєха Качинського читайте у розділі "Дайджест"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.