Спецпроект

Закарпатські угорці розділилися щодо перейменування Берегова на Береґсас

У найбільшому угорському місті України голоси місцевої громади щодо перейменування поділилися майже порівну. При цьому на референдум прийшло менше половини громадян.

За інформацією "Закарпаття онлайн", ініціативу очільника Демократичної партії угорців України і водночас чинного мера міста Берегово (виграв і ці вибори) Іштвана Гайдоша підтримали 4 688 берегівців, тоді як проти висловилася практично така ж кількість - 4 358. Ще 332 бюлетені визнані недійсними.

Є й інший важливий нюанс -  низька явка: участь у референдумі взяли 47,76% виборців.

Як уже повідомляло "Закарпаття онлайн", разом з виборами міського голови Берегова та депутатів у Берегівську міську й Закарпатську обласну ради у цьому райцентрі Закарпатської області 31 жовтня було проведено місцевий референдум про перейменування його в Береґсас.

За це проголосували 27 депутатів (один утримався), присутні на сесії Берегівської міської ради 3 вересня цього року.

 

 Ініціатором цього рішення називається нинішній міський голова Берегова, очільник Демократичної партії угорців України і колишній функціонер СДПУ(о) на Закарпатті Іштван Гайдош.

Вважається, що в такий спосіб він намагався здобути для себе та своєї політичної сили додаткові симпатії в Берегові та Берегівському районі, заселених переважно угорцями, на місцевих виборах 31 жовтня.

Назву Береґсас нинішнє Берегово мало в часи, коли місто входило до складу Австро-Угорської імперії.

Береговом воно стало називатися ще у 1920 році, коли за рішенням Тріанонського договору місто увійшло до складу новоствореної Чехословацької держави. 

Але через неповні два десятиліття, коли за рішенням Віденського арбітражного суду 2 листопада 1938 року місто знову відійшло до Угорщини, угорська влада повернула йому назву Береґсас.

Кінохроніку вторгнення угорських військ у Західне Закарпаття в 1938 році  дивіться у розділі "Відео"

Щоправда, вона протрималася недовго, адже в 1945 році місто разом із усім краєм стає частиною Української РСР і місту знову повернули назву Берегово.

Перейменовувати населені пункти в Україні може тільки Верховна Рада - після відповідних голосувань районних і обласних рад. Те, що за перейменування міста виступило ледь-ледь більше половини угорської громади, навряд чи послугує вагомим аргументом для зміни назви.

Хоч на залізничному вокзалі Берегова давно є вивіска й "Beregszasz".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.