Спецпроект

Візит чиновників ЮНЕСКО супроводжувався бійкою

Охорона Лаври не пустила телеканали до міжнародних експертів, а Нацкомісія у справах ЮНЕСКО сплутала скандального забудовника з громадськістю?

Сьогодні в приміщенні Держкультспадщини відбулася зустріч Франческо Бандаріна, директора Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з представниками громадських ініціатив , котрі борються за збереження культурно-історичної спадщини Києва.

Зустріч відбувалась у приміщенні Держкультспадщини, що знаходиться на території Лаври. Охорона Лаври не пустила на територію заповідника журналістів провідних телеканалів, посилаючись на наказ керівництва заповідника.

Також туди не потрапили ряд активістів, які борються з незаконними забудовами у буферних зонах Софії та Лаври. На воротах навіть відбулось фізичне протистояння активістів з охороною.

Під час зустрічі представники громадськості представили пану Бандаріну існуючі проблеми з забудовою буферної зони Софії та Лаври, а також передали звернення до ЮНЕСКО з переліком проблемних забудов в буферних зонах, фотоматеріали тощо.

Багатьох учасників зустрічі експертів ЮНЕСКО з громадськістю здивувала присутність там представника компанії-забудовника "Інвестиційного-Будівельна Група" (ІБГ) Костянтина  Дуброва, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ".

ІБГ відома своїм скандальним будівництвом на вулиці Гончара 17-23, у двох кроках од Софійського собору, на території буферної зони Софійського заповідника. В планах компанії - звести будівлю значну вищу за сам собор.

Активісти ЗСК повідомляють, що на зустрічі також був присутній представник партії "Молода Україна" Ярослав Черних.

Черних та Дубров зробили невдалу спробу видати себе за представників громадськості, а також звинуватити присутніх активістів у проплаченості їхніх протестів.

Оскільки організаторами зустрічі виступили Нацкомісія з питань ЮНЕСКО, а також Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник і формуванням списку запрошених займаються саме вони, то виникає підозра, що українські чиновники лобіюють інтереси забудовника буферної зони Софії, зазначає ЗСК.

Бандарін повідомив, що наступного тижня в Києві перебуватиме моніторингова місія експертів ЮНЕСКО, котра збиратиме дані для підготовки звіту про стан забудови історичного центру Києва.

Директор Центру всесвітньої спадщини заявив, що ЮНЕСКО є міжнародною організацією, яка може давати лише рекомендації та своє бачення щодо питань збереження культурної спадщини, проте для безпосереднього вирішення проблем треба злагоджена робота влади конкретної країни та місцевої громадськості.

Банадрін підкреслив, що ЮНЕСКО має своє бачення і, на його переконання, деякі будівництва в історичному центрі Києва виходять за межі прийнятного. Зокрема - готель "Хаятт" на Софійській площі.

Експерт визнав, що ЮНЕСКО треба було втрутитися раніше, щоб посприяти зупиненню цього будівництва.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.