Спецпроект

Візит чиновників ЮНЕСКО супроводжувався бійкою

Охорона Лаври не пустила телеканали до міжнародних експертів, а Нацкомісія у справах ЮНЕСКО сплутала скандального забудовника з громадськістю?

Сьогодні в приміщенні Держкультспадщини відбулася зустріч Франческо Бандаріна, директора Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з представниками громадських ініціатив , котрі борються за збереження культурно-історичної спадщини Києва.

Зустріч відбувалась у приміщенні Держкультспадщини, що знаходиться на території Лаври. Охорона Лаври не пустила на територію заповідника журналістів провідних телеканалів, посилаючись на наказ керівництва заповідника.

Також туди не потрапили ряд активістів, які борються з незаконними забудовами у буферних зонах Софії та Лаври. На воротах навіть відбулось фізичне протистояння активістів з охороною.

Під час зустрічі представники громадськості представили пану Бандаріну існуючі проблеми з забудовою буферної зони Софії та Лаври, а також передали звернення до ЮНЕСКО з переліком проблемних забудов в буферних зонах, фотоматеріали тощо.

Багатьох учасників зустрічі експертів ЮНЕСКО з громадськістю здивувала присутність там представника компанії-забудовника "Інвестиційного-Будівельна Група" (ІБГ) Костянтина  Дуброва, повідомляє громадянська ініціатива "Збережи Старий Київ".

ІБГ відома своїм скандальним будівництвом на вулиці Гончара 17-23, у двох кроках од Софійського собору, на території буферної зони Софійського заповідника. В планах компанії - звести будівлю значну вищу за сам собор.

Активісти ЗСК повідомляють, що на зустрічі також був присутній представник партії "Молода Україна" Ярослав Черних.

Черних та Дубров зробили невдалу спробу видати себе за представників громадськості, а також звинуватити присутніх активістів у проплаченості їхніх протестів.

Оскільки організаторами зустрічі виступили Нацкомісія з питань ЮНЕСКО, а також Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник і формуванням списку запрошених займаються саме вони, то виникає підозра, що українські чиновники лобіюють інтереси забудовника буферної зони Софії, зазначає ЗСК.

Бандарін повідомив, що наступного тижня в Києві перебуватиме моніторингова місія експертів ЮНЕСКО, котра збиратиме дані для підготовки звіту про стан забудови історичного центру Києва.

Директор Центру всесвітньої спадщини заявив, що ЮНЕСКО є міжнародною організацією, яка може давати лише рекомендації та своє бачення щодо питань збереження культурної спадщини, проте для безпосереднього вирішення проблем треба злагоджена робота влади конкретної країни та місцевої громадськості.

Банадрін підкреслив, що ЮНЕСКО має своє бачення і, на його переконання, деякі будівництва в історичному центрі Києва виходять за межі прийнятного. Зокрема - готель "Хаятт" на Софійській площі.

Експерт визнав, що ЮНЕСКО треба було втрутитися раніше, щоб посприяти зупиненню цього будівництва.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.