Конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка

13 Бригада Національної гвардії України «Хартія» організовує конкурс наукових робіт про український визвольний рух на честь Олександра «Капи» Ющенка спільно з Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Конкурс студентських наукових робіт про Український визвольний рух та військову історію на честь Олександра "Капи" Ющенка започаткований і проводиться 13-ю бригадою оперативного призначення НГУ "Хартія" спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, на базі факультету історії, політології та національної безпеки.

Цілі конкурсу: активізувати науковий інтерес до подій українського визвольного руху; сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України; популяризувати українські військові традиції серед молодіжних аудиторій; стимулювати і підтримувати талановиту молодь, залучати її до вивчення та дослідження українського визвольного руху.

Грантовий бюджет конкурсу – 30 000 гривень. Грантова підтримка за перше місце – 15 000 грн. За друге місце – 10 000 грн. За третє місце – 5 000 грн. Роботи, що отримають високу оцінку конкурсної комісії, будуть опубліковані на "Історичній Правді".

Наукові роботи приймають до 10 травня 2025 року (включно) в електронному вигляді на електронну адресу historical@vnu.edu.ua. Фінал конкурсу відбудеться 23 травня 2025 року.

Олександр Ющенко з позивним "Капа" – головний сержант 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія" (2023-2024), штаб-сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, кінолог, історик. Родом із Луцька. Загинув 23 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Долинське Дніпропетровської області.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.