Оголосили лавреатів Шевченківської премії 2025

Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив цьогорічних лауреатів.

Указ про присудження Премій оприлюднено на сайті Президента. 

Національну премію України імені Тараса Шевченка 2025 року присудили:

Василю Вовкуну, режисерові-постановнику, авторові лібрето, – за оперу "Лис Микита", балет "Тіні забутих предків", модерн-балет "Пізнай себе!", театралізовану кантату "Псальми війни!" Львівської Національної опери;

Юрію Іздрику, поетові, – за книгу поезій "Колекція";

Жанні Кадировій, художниці, – за персональну виставку "Траєкторія польотів";

Павлу Казаріну, журналістові, – за проєкт "Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні "Українська правда";

Валентині Карпець-Єрмолаєвій, Андрію Пікушу, Марії Пікуш, Наталії Рибак, майстрам петриківського розпису, – за мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності";

Богдані Півненко, скрипальці, – за концертні програми 2019-2024 років;

Олександру Саніну, режисерові, авторові сценарію, Сергію Михальчуку, операторові, Аллі Загайкевич, композиторці, – за повнометражний ігровий фільм "Довбуш";

Олександру Шимку, композиторові, – за сакральну містерію "Вирій" для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.

Розмір цьогорічної премії — 484 480 гривень кожна.

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія, — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.