Митрополичі сади та бібліотеку Шептицького у Львові повернуть УГКЦ

Після тривалої судової тяганини Митрополичі сади у Львові остаточно передадуть Українській греко-католицькій церкві.

Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Відповідний меморандум 5 березня підписали Львівська ОВА, Львівська міська рада, адміністрація Держспецзв`язку, Концерн радіомовлення і Курія Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви.

"Сторони досягнули компромісу та напрацювали дорожню карту щодо передачі Митрополичих садів і будівлі по вулиці Листопадового Чину, 28, у Львові для потреб УГКЦ. Надзвичайно важливо, що передача відбуватиметься у належний та законодавчо визначений спосіб із забезпеченням інтересів Церкви, громади та держави", — зазначив Максим Козицький.

Львівська міська рада передасть комунальну ділянку нижніх Митрополичих садів Львівській ОВА, тобто державі. Концерн радіомовлення припинить користування іншими двома ділянками садів. Держспецзв'язку передасть будівлю бібліотеки на вулиці Листопадового чину, 28 Львівській ОВА. І вже після цього ОВА об'єднає три земельні ділянки в одну і передасть весь земельний комплекс разом з бібліотекою Церкві.

"Це більше, ніж просто юридичне рішення. Це відновлення справедливості та поваги до спадщини нашого міста. Те, що колись було відібрано комуністами, має належати його законним власникам", — коментує міський голова Львова Андрій Садовий.

Митрополичі сади заклали у 1762-1771 роках. Територія належить до спадщини ЮНЕСКО. У постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ перебували верхні сади, де відбуваються урочистості, концерти. Водночас нижні сади, за які була суперечка, занедбані, територію не використовували. Під час радянської окупації, 1951 року, цю ділянку передали Львівському обласному управлінню зв'язку.

 
Теми

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.