У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

28 березня в Українському Домі у Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші", що представляє багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти.

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

На виставці будуть представлені ескізні розробки до українських грошей таких видатних художників, як Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Мирон Яців, Василь Лопата та інших.

"Гривня — це не лише грошова одиниця, а й відображення етапів становлення української нації, політичних трансформацій та безперервного культурного діалогу між поколіннями. Як і державні символи — український герб, прапор і гімн — національна валюта є невід'ємною складовою державного суверенітету, носієм історичної пам'яті та ідентичності. Гривня символізує нерозривний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім нашої держави. Кожна банкнота й монета фіксують дух своєї епохи, зберігаючи відбиток боротьби нашого народу за свободу. Це історія, закарбована в дизайні, кольорах, образах", - зазначають в МКСК.

Експозиція міститиме архівні матеріали, артефакти та твори митців, що є рефлексією на історичні події. Серед представлених авторів: Юлія Алімова, Микола Алексєєв, Михайло Алексеєнко, Тереза Барабаш, Микола Битинський, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Микола Бутович, Святослав Гордий, Алла Горська та інші.

Проєкт реалізується у співпраці з Музеєм грошей Національного банку України, Державною архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України та ГО "Платформа культурних ініціатив".

Виставка триватиме до 11 травня 2025 року.

 

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.