У Софії Київській відкрили виставку, присвячену гетьману Кирилу Розумовському

У Національному заповіднику "Софія Київська" відкрили виставку "Славу примножувати справами. Гетьман Кирило Розумовський" з нагоди 275-ї річниці з дня обрання Кирила Розумовського гетьманом.

Про це повідомили в Національному заповіднику "Софія Київська".

В експозиції представили 37 унікальних експонатів з фондових зібрань заповідників "Софія Київська", "Гетьманська столиця", "Чернігів стародавній".

Уперше на виставці експонується портрет гетьмана Кирила Розумовського, виконаний Наталією Павлусенко у 2024 році. Особливу цінність має Універсал гетьмана від 9 жовтня 1763 року з його власноручним підписом та печаткою Війська Запорізького. 

"Виставка розкриває й історію могили гетьмана. Воскресенська церква – усипальниця Кирила Розумовського, який виявив волю бути похованим саме в гетьманському Батурині, представлена світлинами, на яких зафіксовано інтер'єр церкви та надгробний пам'ятник гетьману до його руйнації в 1927 р.. Епітафія гетьмана – унікальний експонат, який є одним із шести збережених фрагментів надгробного пам'ятника, авторства Івана Мартоса 1805 року. Нині це єдині у музейному фонді України фрагменти надгробного пам'ятника гетьмана", – йдеться у повідомленні.

Історію палацу гетьмана в Батурині – єдиного збереженого на сьогодні гетьманського палацу (зведений за проєктом відомого європейського архітектора Чарльза Камерона в 1799 – 1803 рр.), розкривають світлини Каміла Розумовського (онука Гетьмана), початку ХХ століття, які подаровані Грегором Розумовським у 2024 році та макет "Палац Розумовського в Батурині" виконаний у 1952 році.

 
Національний заповідник "Софія Київська"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.