АНОНС: Науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?"

Кафедрa історії Національного університету Києво-Могилянська академія спільно з Українським товариством дослідження XVIII cт. проведуть науково-практичний семінар "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?".

Про це інформує Українське товариство з дослідження XVIII століття.

Програма науково-практичного семінару "Як викладати історію Гетьманщини в університеті?":

Віктор Горобець (Інститут історії України Національної Академії наук України). Чому Гетьманщина насправді важлива для для українського історичного наративу? Думка з поза меж університетської ойкумени

Олексій Сокирко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Історія Гетьманщини, чи історія ранньомодерної України?

Сергій Багро (Національний університет Києво-Могилянська академія/ Національний музей "Софія Київська"). "Гетьманщина", "Гетьманат" та "Українське гетьманство": особливості розуміння історіографічних назв козацької держави

Людмила Посохова (Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Місце інтелектуально-культурної проблематики в навчальному курсі "Історія Гетьманщини"

Ігор Кондратьєв (Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка). Декомунізація і Гетьманщина. Історія перейменувань деяких топонімів (на досвіді Чернігівської області)

Вадим Назаренко (Національний музей народної архітектури та побуту України). Досвід репрезентації історії Гетьманщини у виставковій і екскурсійній роботі Національного музею архітектури та побуту України

Володимир Маслійчук (Національний університет Києво-Могилянська академія). Як розглядати "Гетьманщину" в курсах історії північної Євразії і українського націєтворення

Олександр Сухомлин (Університет митної справи і фінансів, м. Дніпро). Взаємини із Запорожжям як складова університетського курсу історії Гетьманщини (питання місця в українському світі, міграцій людності, кар'єрних стратегій)

Ігор Сердюк (Київська школа економіки/ Центр перспективних досліджень (CAS Sofia)). (Пост) Гетьманщина в університетській дидактиці та застосування сучасних інформаційних технологій

Коли: 26 березня 2025 р., початок о 10:00

Де: Музей Національного університету Києво-Могилянська академія (м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2, вхід через 1-й корпус і плац)

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.