На Київщині перейменували вулицю Василя Стуса

На Київщині у селі Велика Мотовилівка вулицю Василя Стуса перейменували на вулицю Захисників України.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав журналіст та історик Вахтанг Кіпіані.

11 лютого згідно рішення сесії Фастівської міськради, у населених пунктах громади перейменовано 3 вулиці. Зокрема, У селі Велика Мотовилівка вулицю Василя Стуса перейменували на вулицю Захисників України, у селі Мотовилівка вулицю Лісну — на вулицю Івана Бохана, у селищі Борова провулок Кузнєчний — на провулок Ковальський.

"На офіційній сторінці міської ради нема жодного пояснення. При цьому карта села свідчить про наявність вулиць Садова та Урожайна. Тобто, на честь Захисників України можна було б цілком спокійно перейменувати не ту, яка названа на честь поета",  - зауважив Вахтанг Кіпані.

Вахтанг Кіпіані також звернув увагу, що в сусідньому селі жив одіозний політик Віктор Медведчук: "Цікаво, що в парі кілометрів від вже колишньої вулиці Стуса у сусідньому селі Борова жив Віктор Медведчук. Той самий".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.