Довженко-Центр запустив онлайн-кінотеатр

Національний центр Олександра Довженка, що є найбільшим архівом українського художнього кіно, запускає власний онлайн-кінотеатр.

Про це інформує Довженко-центр.

"Ми презентуємо власний довгоочікуваний онлайн-кінотеатр. Тепер глядачі та глядачки мають змогу дивитися українські фільми різних епох легально і в найкращій якості!", - йдеться на фейсбук-сторінці Довженко-центру.

На платформі "Довженко-Центр. Онлайн" представлені фільми, оцифровані Кінолабораторією Довженко-Центру. Раніше ці роботи можна було побачити лише на кінофестивалях, спеціальних показах або в рамках тематичних програм. 

Переглянути фільми з колекції кінотеатру "Довженко-Центр. Онлайн" можна у будь-якій точці світу. Вартість одного перегляду – 85 гривень. На сайті вже є такі колекції: "Сергій Параджанов. Проби", "ТОП-100 найкращих українських фільмів", "Українська комедія", "Літературний кіноканон", "Документи епохи", "Українське поетичне кіно". Тут можна переглянути такі стрічки як "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова, "Земля" Олександра Довженко, "Коліївщина" Івана Кавалерідзе, "Київські фрески" Сергій Параджанов та багато інших фільмів з української кінокласики.

Окрім фільмів, на платформі працює розділ "Лекторій", де публікуються лекції, інтерв'ю, курси та архівні матеріали з історії українського кінематографа. Наразі користувачі можуть безплатно переглянути шість лекцій, записаних у межах освітньої програми "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно", яка у 2023 році отримала премію Кіноколо.

Створення онлайн-кінотеатру стало можливим завдяки краудфандинговій кампанії, ініційованій британським дослідником кіно Річардом Боссонзом у 2022 році. Фінансування здійснювалося коштом добровільних пожертв організацій та приватних осіб, що підтримали ініціативу Довженко-Центру.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.