Довженко-Центр запустив онлайн-кінотеатр

Національний центр Олександра Довженка, що є найбільшим архівом українського художнього кіно, запускає власний онлайн-кінотеатр.

Про це інформує Довженко-центр.

"Ми презентуємо власний довгоочікуваний онлайн-кінотеатр. Тепер глядачі та глядачки мають змогу дивитися українські фільми різних епох легально і в найкращій якості!", - йдеться на фейсбук-сторінці Довженко-центру.

На платформі "Довженко-Центр. Онлайн" представлені фільми, оцифровані Кінолабораторією Довженко-Центру. Раніше ці роботи можна було побачити лише на кінофестивалях, спеціальних показах або в рамках тематичних програм. 

Переглянути фільми з колекції кінотеатру "Довженко-Центр. Онлайн" можна у будь-якій точці світу. Вартість одного перегляду – 85 гривень. На сайті вже є такі колекції: "Сергій Параджанов. Проби", "ТОП-100 найкращих українських фільмів", "Українська комедія", "Літературний кіноканон", "Документи епохи", "Українське поетичне кіно". Тут можна переглянути такі стрічки як "Людина з кіноапаратом" Дзиґи Вертова, "Земля" Олександра Довженко, "Коліївщина" Івана Кавалерідзе, "Київські фрески" Сергій Параджанов та багато інших фільмів з української кінокласики.

Окрім фільмів, на платформі працює розділ "Лекторій", де публікуються лекції, інтерв'ю, курси та архівні матеріали з історії українського кінематографа. Наразі користувачі можуть безплатно переглянути шість лекцій, записаних у межах освітньої програми "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно", яка у 2023 році отримала премію Кіноколо.

Створення онлайн-кінотеатру стало можливим завдяки краудфандинговій кампанії, ініційованій британським дослідником кіно Річардом Боссонзом у 2022 році. Фінансування здійснювалося коштом добровільних пожертв організацій та приватних осіб, що підтримали ініціативу Довженко-Центру.

 

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.