Презентовано пам’ятну монету, присвячену зовнішній розвідці України

Випуск пам'ятної монети приурочено до Дня зовнішньої розвідки, який відзначається 24 січня.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Олег Іващенко та Голова Національного банку України Андрій Пишний презентували пам'ятну монету "Служба зовнішньої розвідки України". 

Пам'ятна монета "Служба зовнішньої розвідки України" має номінал 5 гривень, її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,5 г, діаметр – 35,0 мм. Тираж – до 75 000 штук. Гурт монети – рифлений.

Монета містить окремі елементи, які вперше застосовані в українській нумізматиці. На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України. По периметру кола азбукою Морзе закодовано перші три слова назви відомства, яку продубльовано у нижній частині: Служба зовнішньої розвідки України. У центрі монети зображено хрест. Який є основним елементом нової символіки та відомчих заохочувальних відзнак Служби зовнішньої розвідки України. У центрі хреста  – знак Княжої держави Володимира Великого (тризуб), обрамлений гаслом Служби латиницею – "OMNIA VINCIT VERITAS" ("ІСТИНА ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ"). Контури мапи з континентами навколо центру символізують просторовий розмах розвідувальної діяльності Служби.

На реверсі монети розміщено стилізований тризуб, навколо якого цифрами зашифровані слова одного з відомих українських політичних і громадських діячів. Для кодування використано шифр Української повстанської армії та кодове слово, обране Службою зовнішньої розвідки України. 

Через шість місяців після дати введення монети в обіг із розшифрованим текстом можна буде ознайомитися на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України та в каталозі нумізматичної продукції на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.