Презентовано пам’ятну монету, присвячену зовнішній розвідці України

Випуск пам'ятної монети приурочено до Дня зовнішньої розвідки, який відзначається 24 січня.

Про це йдеться на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Голова Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Олег Іващенко та Голова Національного банку України Андрій Пишний презентували пам'ятну монету "Служба зовнішньої розвідки України". 

Пам'ятна монета "Служба зовнішньої розвідки України" має номінал 5 гривень, її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,5 г, діаметр – 35,0 мм. Тираж – до 75 000 штук. Гурт монети – рифлений.

Монета містить окремі елементи, які вперше застосовані в українській нумізматиці. На аверсі монети угорі розміщено малий Державний Герб України. По периметру кола азбукою Морзе закодовано перші три слова назви відомства, яку продубльовано у нижній частині: Служба зовнішньої розвідки України. У центрі монети зображено хрест. Який є основним елементом нової символіки та відомчих заохочувальних відзнак Служби зовнішньої розвідки України. У центрі хреста  – знак Княжої держави Володимира Великого (тризуб), обрамлений гаслом Служби латиницею – "OMNIA VINCIT VERITAS" ("ІСТИНА ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ"). Контури мапи з континентами навколо центру символізують просторовий розмах розвідувальної діяльності Служби.

На реверсі монети розміщено стилізований тризуб, навколо якого цифрами зашифровані слова одного з відомих українських політичних і громадських діячів. Для кодування використано шифр Української повстанської армії та кодове слово, обране Службою зовнішньої розвідки України. 

Через шість місяців після дати введення монети в обіг із розшифрованим текстом можна буде ознайомитися на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України та в каталозі нумізматичної продукції на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".