У Польщі вшановують 80-ту річницю звільнення в'язнів Аушвіцу

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 80-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц.

Про це пише Радіо Свобода.

"Концентраційні табори, такі як "Аушвіц-Біркенау", були збудовані для того, щоб здійснити знищення єврейського народу. Такий був злочинний план Гітлера, такий був злочинний план німецьких нацистів під час Другої світової війни. Вшановуємо сьогодні всіх, кого було вбито під час Голокосту, – також понад три мільйони громадян Польщі єврейської національності", – сказав після покладання квітів біля "Стіни смерті" Анджей Дуда.

З нагоди 80-ї річниці визволення табору смерті до Освенцима приїхали представники понад 50 країн світу, переважно це глави держав. Зокрема, в заходах візьмуть участь президенти Франції, Італії, Австрії, Чехії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Латвії, Словаччини, Словенії, Швейцарії, Угорщини, Молдови, до Польщі також прибув президент України Володимир Зеленський. Меморіальні заходи відвідає і король Великої Британії Чарльз ІІІ. 

Проте найголовніші гості заходу - близько 50 колишніх в'язнів Аушвіцу, яким вдалося вижити в найбільшому нацистському таборі смерті. 

"Не буде жодних політичних промов. Ми хочемо зосередитися на останніх з тих, хто вижив і ще є серед нас, на їхній історії, їхньому болю, їхній травмі та на їхньому способі запропонувати нам деякі важкі моральні зобов'язання для теперішніх часів", — сказав Пьотр Цивінський, директор меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау.

Один із найбільших нацистських концтаборів "Аушвіц" існував із 1940 до 1945 року. За цей час через нього пройшли щонайменше 1,3 мільйона людей, з яких нацисти знищили приблизно 1,1 мільйона осіб. Окрім євреїв та поляків, які найбільше постраждали, в таборі були українці, білоруси, роми.

27 січня 1945 року радянські солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту увійшли до німецького концентраційного табору "Аушвіц". На момент звільнення у таборі залишилось понад сім тисяч покинутих вʼязнів, в тому числі кілька сотень дітей.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.