Спецпроект

У Німеччині ув’язнили 89-річну неонацистку: заперечувала Голокост

Німецькі правоохоронці затримали пенсіонерку, яку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на "DW".

Урсула Гафербек

 

Затриманою є Урсула Гафербек, відома своїми неонацистськими поглядами і засуджена за це до ув'язнення. Жінку взяли під варту в її рідному місті Флото, що в землі Північний Рейн-Вестфалія, і передали до відповідної пенітенціарної установи.

Жінку засудили до двох років в'язниці за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Цей вирок Гафербек оскаржила, однак програла суд. 2 травня вона мала прибути до місця ув'язнення для відбуття покарання, однак не зробила цього. Тому прокуратура видала ордер на її арешт.

На сайті ursula-haverbeck.info зазначається, що жінка не прибула до тюрми, оскільки чекає експертного висновку щодо придатності її до відбування покарання, якого ще немає.

Однак речник прокуратури міста Ферден, яка дозволила заарештувати засуджену, заявив, що ця інформація не відповідає дійсності. За його словами, відповідний висновок був виданий ще 20 квітня і він дозволяє ув'язнити Гафербек.

Нинішній вирок суду – вже не перший для Урсули Гафербек. За розпалювання ворожнечі її вже засуджували до ув'язнення у Гамбурзі, Берліні та Детмольді, однак де-факто вона опинилася у тюрмі вперше.

У нинішній справі йдеться про дописи до правоекстремістської газети "Голос райху", опубліковані в 2014 та 2015 роках.

Пенсіонерка відома своєю праворадикальною діяльністю. За її переконанням, насправді табір смерті Аушвіц (Освенцім) був трудовим табором, де нікого не вбивали.

У Німеччині за схвалення, применшення чи заперечення Голокосту передбачено максимальне покарання у вигляді штрафу та п'ятирічного тюремного ув'язнення.

Нагадуємо, що у березні помер "бухгалтер" концтабору Аушвіц.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.