АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

За що точиться ця війна і яку роль відіграють мова, культура, культурний продукт у воєнний час?

Чому культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика - необхідною передумовою перемоги?

Що робити, щоб наша культурна політика стала дієвою і наступальною?

Учасники дискусії:

Іван Малкович – поет і видавець, засновник видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га"

Олесь Санін – кінорежисер, актор, продюсер, віце-президент Національної академії мистецтв України

Сергій Жадан – письменник, поет, громадський діяч, військовослужбовець бригади "Хартія"

Тарас Тополя – соліст гурту "Антитіла", волонтер

Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України (tbc)

Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи", координатор ініціативи "Культнаступ"

Модераторка:

Анастасія Розлуцька – фундаторка освітньої платформи Є-мова, голова ГО "Український світ"

Дата і час: 5 грудня, 16:40 – 18:00

Локація: Київ, Мистецький арсенал (вул. Лаврська 10-12), вхід вільний.

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.