АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

За що точиться ця війна і яку роль відіграють мова, культура, культурний продукт у воєнний час?

Чому культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика - необхідною передумовою перемоги?

Що робити, щоб наша культурна політика стала дієвою і наступальною?

Учасники дискусії:

Іван Малкович – поет і видавець, засновник видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га"

Олесь Санін – кінорежисер, актор, продюсер, віце-президент Національної академії мистецтв України

Сергій Жадан – письменник, поет, громадський діяч, військовослужбовець бригади "Хартія"

Тарас Тополя – соліст гурту "Антитіла", волонтер

Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України (tbc)

Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи", координатор ініціативи "Культнаступ"

Модераторка:

Анастасія Розлуцька – фундаторка освітньої платформи Є-мова, голова ГО "Український світ"

Дата і час: 5 грудня, 16:40 – 18:00

Локація: Київ, Мистецький арсенал (вул. Лаврська 10-12), вхід вільний.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.