АНОНС: Дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги»

5 грудня в рамках Форуму розвитку громадянського суспільства у Києві відбудеться панельна дискусія «Культнаступ. Дієва культурна політика як передумова української стійкості й перемоги».

За що точиться ця війна і яку роль відіграють мова, культура, культурний продукт у воєнний час?

Чому культурно-інформаційний простір є надважливим полем бою, а наступальна культурна політика - необхідною передумовою перемоги?

Що робити, щоб наша культурна політика стала дієвою і наступальною?

Учасники дискусії:

Іван Малкович – поет і видавець, засновник видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га"

Олесь Санін – кінорежисер, актор, продюсер, віце-президент Національної академії мистецтв України

Сергій Жадан – письменник, поет, громадський діяч, військовослужбовець бригади "Хартія"

Тарас Тополя – соліст гурту "Антитіла", волонтер

Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України (tbc)

Тарас Шамайда – співкоординатор руху "Простір свободи", координатор ініціативи "Культнаступ"

Модераторка:

Анастасія Розлуцька – фундаторка освітньої платформи Є-мова, голова ГО "Український світ"

Дата і час: 5 грудня, 16:40 – 18:00

Локація: Київ, Мистецький арсенал (вул. Лаврська 10-12), вхід вільний.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.