Будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні законсервують до завершення воєнного стану

Міністерство культури та стратегічних комунікацій доручило законсервувати проєктування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції гідності.

Про це йдеться у наказі Мінкульту №964 від 25 грудня 2024 року.

У документі зазначається, що для проєктування та будівництва меморіального комплексу немає грошей. До того ж Апеляційний суд Києва ще у 2019 році наклав арешт на земельні ділянки, що відведені під реалізацію проєкту.

"Провести консервацію об'єкта: "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 з облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності", — йдеться у наказі.

Роботи відкладуть до закінчення дії воєнного стану та протягом трьох років з дня його припинення чи скасування.

Спорудження у Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні, зініційоване урядом України в 2017 році, унеможливилося через арешт земельних ділянок за клопотанням Генеральної прокуратури та відсутність дієвих судових рішень щодо покарання винних за злочини, скоєні тодішньою владою на Майдані. Національний музей Революції Гідності, який рішенням Кабміну визначено для реалізації проєкту Меморіалу, став заручником такої ситуації. 

"Музей Майдану протягом усіх цих подій і далі дотримується чіткої позиції: Україна має гідно вшанувати своїх героїв та покарати винних у їх загибелі. Ухвалене цьогоріч рішення, яке визначає статус проєкту, є вкрай важливим не лише для держави, а й для суспільства, що очікує на гідне вшанування своїх героїв. Адже у час повномасштабного вторгнення особливо значущим є подвиг перших героїв російсько-української війни – Небесної Сотні та активістів Майдану, які у 2014 році добровольцями одразу вирушили на фронт, щоб зупинити рашистів", - коментують ситуацію у Національному музеї Революції Гідності.

 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.