У Львові оцифрували 300 прижиттєвих видань Івана Франка

Дім Франка у Львові презентував цифрову колекцію із 300 прижиттєвих видань письменника, а ще 30 видань відреставрував.

Про це повідомляє інтернет-видання Читомо

У межах проєкту "Весь Франко: читай, слухай, дивись" відреставрували 30 видань Івана Франка, що були видані за його життя. Ці книжки зберігають у фондах Дому Франка та Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Загалом у межах проєкту оцифрували понад 300 прижиттєвих видань письменника з музейної та інститутської колекцій, а також з фондів двох львівських бібліотек — Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника.

Оцифровані видання можна переглядати, досліджувати, читати і навіть завантажувати для зручного користування. Йдеться не лише про оригінальні Франкові окремі твори, а і його переклади, наукові та публіцистичні видання, збірки прозових і поетичних творів, а також книжки, де Іван Франко виконав роль редактора, упорядника або автора передмови/післямови/приміток/коментарів.

Переглянути оцифровані прижиттєві видання Івана Франка можна на сайті Дому Франка за посиланням.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.