У Львові оцифрували 300 прижиттєвих видань Івана Франка

Дім Франка у Львові презентував цифрову колекцію із 300 прижиттєвих видань письменника, а ще 30 видань відреставрував.

Про це повідомляє інтернет-видання Читомо

У межах проєкту "Весь Франко: читай, слухай, дивись" відреставрували 30 видань Івана Франка, що були видані за його життя. Ці книжки зберігають у фондах Дому Франка та Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Загалом у межах проєкту оцифрували понад 300 прижиттєвих видань письменника з музейної та інститутської колекцій, а також з фондів двох львівських бібліотек — Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника.

Оцифровані видання можна переглядати, досліджувати, читати і навіть завантажувати для зручного користування. Йдеться не лише про оригінальні Франкові окремі твори, а і його переклади, наукові та публіцистичні видання, збірки прозових і поетичних творів, а також книжки, де Іван Франко виконав роль редактора, упорядника або автора передмови/післямови/приміток/коментарів.

Переглянути оцифровані прижиттєві видання Івана Франка можна на сайті Дому Франка за посиланням.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.