У Львові оцифрували 300 прижиттєвих видань Івана Франка

Дім Франка у Львові презентував цифрову колекцію із 300 прижиттєвих видань письменника, а ще 30 видань відреставрував.

Про це повідомляє інтернет-видання Читомо

У межах проєкту "Весь Франко: читай, слухай, дивись" відреставрували 30 видань Івана Франка, що були видані за його життя. Ці книжки зберігають у фондах Дому Франка та Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка.

Загалом у межах проєкту оцифрували понад 300 прижиттєвих видань письменника з музейної та інститутської колекцій, а також з фондів двох львівських бібліотек — Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника.

Оцифровані видання можна переглядати, досліджувати, читати і навіть завантажувати для зручного користування. Йдеться не лише про оригінальні Франкові окремі твори, а і його переклади, наукові та публіцистичні видання, збірки прозових і поетичних творів, а також книжки, де Іван Франко виконав роль редактора, упорядника або автора передмови/післямови/приміток/коментарів.

Переглянути оцифровані прижиттєві видання Івана Франка можна на сайті Дому Франка за посиланням.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.