Олександр Зінченко серед номінантів на Шевченківську премію-2025

Історик, журналіст і співзасновник "Історичної правди" Олександр Зінченко та його книга "Як українці зруйнували імперію зла" у списку номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року.

Про це повідомили на офіційному сайті премії.

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив список номінантів на престижну державну нагороду. Цього року на премію претендують митці у восьми категоріях, зокрема: література, літературознавство і мистецтвознавство, публіцистика і журналістика, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво, візуальні мистецтва та декоративно-прикладне мистецтво. Лауреатів оголосять у березні 2025 року.

Література:

  • Віктор Терен — книжка поезій "Любов і свобода";
  • Петро Саноцький — книжка "В очікуванні весни. Сокальщина в боротьбі за волю України";
  • Олександр Скороход — роман "Наречена";
  • Анатолій Шкуліпа — книжка поезій "Навстіж – як небеса";
  • Зиновій Легкий — книжка "Час каяття і розплати";
  • Микола Славинський — поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3";
  • Маркіян Камиш — роман "Хазяїн";
  • Олександр Балабко — роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької";
  • Микола Павленко — епізодичний роман "Малолітня матуся";
  • Світлана Поваляєва — книжка поезій "Мінлива хмарність з проясненнями";
  • Світлана Короненко — поетична книжка "Поезії";
  • Володимир Нікітенко — дилогія: "Зануда Рауль і лист старої маркізи"; "Зануда Рауль та інші брехуни";
  • Олаф Клеменсен — книжка поезій "Імена, що залишилися";
  • Рауль Чілачава — книжка "Бельканто";
  • Артем Чех — роман "Пісня відкритого шляху";
  • Юрій Іздрик — книжка поезій "Колекція";
  • Юрій Тарнавський — роман "Теплі полярні ночі";
  • Сергій Піддубний — книжки "Ілар Хоругин. Велесова книга", "Велесова книга для юнацтва", "Велесова книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав'ян";
  • Богдан Томенчук — книжка поезій "Вишийте, мамо, бронежилет";
  • Ірен Вітуш (Ірина Квасниця) — збірка казок та легенд "Казки бабусі Ірени. Любій Малечі на кожен добрий вечір" на каналі ЮТУБ;
  • Оксана Рубаняк — книжка поезій "Назустріч смерті";
  • Ірина Рачковська — книжка-меморіал "Поминальний хліб. Хліб, який їдять після смерті";
  • Артур Дронь — книжка поезій "Тут були ми";
  • М'аряна Савка — книжка поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри".

Літературознавство і мистецтвознавство:

  • Ігор Набитович — книжка "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький";
  • Роман Яців — антології, науково-мистецькі видання, наукові видання;
  • Людмила Тарнашинська — книжки "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти", "Україна в огні" Війна 2022 крізь призму Довженка: 100 днів протиСТОяння";
  • Вано Крюгер — книжка есеїв "Розчахнута квітка";
  • Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс — книжка "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги".

Публіцистика і журналістика:

  • Володимир Мула — документальний проєкт "Футбол має тривати";
  • Олег Баган — книжка "Феномен Галичини";
  • Людмила Калабуха — книжка "Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни";
  • Ірина Говоруха — книжка "Код нації";
  • Павло Казарін — проєкт "Публіцистика воєнного часу на "Українській правді";
  • Віктор Жадько — книжка "Іду дорогами твоїми";
  • Віолетта Кіртока — книжки "Народні герої України. Історії справжніх" у 2-х томах;
  • Олександр Зінченко — книжка "Як українці зруйнували імперію зла";
  • Іван Мулярчук — книжка "Доброслав'я".

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман "Доця", 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій "Орден мовчальниць", 2024 — Ярина Чорногуз і Дмитро Лазуткін за поетичні збірки "dasein: оборона присутності" і "Закладка".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.