Палац Терещенків ХІХ століття на Житомирщині повернули державі

Палац Терещенків у смт Червоному, що перебував у власності Житомирської єпархії УПЦ МП, передали через суд державі.

Про це повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

" У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності держави на комплекс будівель орієнтовною вартістю 148 млн грн в особі Міністерства освіти та науки України", – йдеться у повідолменні.

Комплекс охоплює палац ХIX cтоліття, будівлі, де розміщалися авіамайстерня, стайні, а також інші господарські приміщення загальною площею понад 4,4 тисячі м².

Усі споруди, що є культурною спадщиною краю, передали на баланс Коростишівського професійного аграрного ліцею. 

Неоготичний палац у селищі Червоне збудували на замовення польського шляхтича Адольфа Грохольського. Після його смерті палац викупили підприємці Терещенки. У селищі працював їхній цукровий завод та авіазавод, де конструювали власні літаки. Після Жовтневого перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. До кінця XX століття тут містилося ПТУ. 

Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац було передано жіночому монастирю Святого Різдва Христового УПЦ МП.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.