Папа призначив нових кардиналів, серед них - українець

Серед 21 імені нових кардиналів є голова Української католицької єпархії святих Петра і Павла з Мельбурна владика Микола Бичок.

Про це повідомляє пресслужба Святого Престолу.

6 жовтня після традиційної недільної молитви "Ангел Господній" папа Франціск оголосив про проведення консисторії з нагоди введення в сан 21 нового кардинала, серед яких український владика Микола Бичок, Єпарх Мельбурнський Української греко-католицької Церкви

"А тепер я радий повідомити, що 8 грудня я проведу консисторію з нагоди призначення нових кардиналів. Їхнє походження виражає вселенськість Церкви, яка не перестає звіщати милосердну Божу любов до всіх людей на землі. Включення нових кардиналів до складу Римської дієцезії також виявляє нерозривний зв'язок між Петровою Столицею та місцевими Церквами, розкиданими по всьому світу", — сказав Папа Франциск, перед тим, як завершити свою недільну зустріч з паломниками, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на молитву "Ангел Господній".

Майбутній кардинал Микола Бичок народився 13 лютого 1980 року в Тернополі. З 15 років почав прислуговувати в церкві, а після закінчення школи (№ 14 в Тернополі), у липні 1997 року вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя редемптористів.

Перші обіти склав 19 серпня 1998 року в монастирі святого Герарда в Кохавино (Гніздичів біля Жидачева). У 1998–2001 роках навчався в Львові у Вищому духовному інституті ім. бл. Миколая Чарнецького.

Впродовж 2001–2005 років навчався у семінаріїї оо. Редемптористів у Тухові коло Тарнова в Польщі. 17 серпня 2003 року склав довічні обіти. 

Від 27 квітня 2015 року й аж до проголошення вибору його на єпископа отець Микола Бичок служив у м. Ньюарку (штат Нью-Джерсі, США). 15 січня 2020 року папа Франціск призначив отця Миколу Бичка єпископом Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла УГКЦ.

Єпископська хіротонія владики Миколая Бичка відбулася 7 червня 2020 року в львівському архикатедральному соборі Святого Юрія. 12 липня 2021 року у катедральному соборі Святих верховних апостолів Петра і Павла в Мельбурні відбулася інтронізація третього правлячого архиєрея єпархії Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії владики Миколи Бичка. 

Варто відзначити, що очільник УГКЦ Святослав Шевчук досі не є кардиналом Вселенської Церкви. 

 
Микола Бичок

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.