АНОНС: Тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського

19 березня у Києві відбудеться тематична зустріч з нагоди 160-річчя від дня народження Митрополита Василя Липківського.

Про це інформує Український інститут національної памʼяті.

Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру: Василь Костянтинович Липківський) народився 19 березня 1864 року в с. Попудня (нині – Черкаської обл.). Його становлення й зростання як душпастиря, полеміста і церковного лідера припало на роки Української революції 1917-1921 років. Василь Липківський увійшов у національну історію як реформатор української православної церкви, оборонець української мови, захисник прав вірян. Розстріляний за вироком "трійки" НКВС 27 листопада 1937 року. Канонізований ІІІ-м помісним Собором УАПЦ 1997 року.

Говоритимемо:

  •  чим важливий творчий спадок Василя Липківського для українського сьогодення?
  •  які методи використали російські більшовики для боротьби з українською церквою?
  •  чи усвідомлюємо і розуміємо втрати, яких зазнала українська церква і культура в 1930-х роках?
  •  які захисні механізми пропонував українцям Василь Липківський?

До участі запрошені:

  • Арсен Зінченко, доктор історичних наук, професор, автор книжок "Життя і діяння Митрополита Василя Липківського" і "Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського";
  • Олександр Саган, доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН Украйни;
  • Андрій Ковальов, речник Генерального штабу ЗСУ, історик, краєзнавець;
  • Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ "Биківнянські могили", кандидат філологічних наук.

Модератор: співробітник Українського інституту національної памʼяті, історик Іван Стичинський.

Коли: 19 березня, 17:00.

Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.