АНОНС: Лекція Олексія Сокирка "Гетьманщина й Мілітарна революція в ранньомодерній Європі"

Кафедра історії УКУ запрошує 23 вересня у Львові на лекцію історика Олексія Сокирка "Гетьманщина й Мілітарна революція в ранньомодерній Європі".

Про це інформує УКУ.

Лекцію присвячено переосмисленню процесів становлення та розвитку державних і військових інститутів Гетьманщини на тлі Мілітарної революції в ранньомодерній Європі.

2023 року у видавництві "Темпора" побачило світ фундаментальне дослідження Олексія Сокирка "Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764". Автор шукає місце Козацької України на арені загальноєвропейської історії, сповненої складних і суперечливих процесів. Монографія "Козацький Марс" була удостоєна Міжнародної премії Івана Франка (Україна, 2024), Премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" (Україна, 2024) та Відзнаки "Przeglądu Wschodniego" (Польща, 2024).

Олексій Сокирко — історик, публіцист, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету ім.Т.Шевченка, автор книжок "Лицарі другого сорту: наймане військо Лівобережної Гетьманщини, 1669-1726 рр." (2006), "Тріумф в час Руїни. Конотопська битва 1659 р." (2008), "На варті булави. Надвірні війська українських гетьманів середини XVII — другої половини XVIII ст." (2018), "Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII — XVIII ст." (2021).

Коли: 23 вересня, 15:00

Місце проведення: Паркова авдиторія (127) Центру Шептицького УКУ (м. Львів, вул. Стрийська 29А).

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.