У Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили в межах Четвертого Саміту Кримської платформи.

Про це повідомили на сайті Президента України Володимира Зеленського.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський з першою леді, президент Литви, прем'єри Хорватії і Латвії, голова Сенату Чехії, спікер парламенту Молдови, представники українського парламенту, уряду та Меджлісу.

"Сьогодні ми зібралися тут, щоб увічнити пам'ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України – трагедію кримськотатарського народу. Геноцид і депортацію. Зло, абсолютне зло, яке здійснила радянська влада, зокрема й самі чекісти, у 1944 році. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі. Цей меморіал – це не просто данина минулому. Це символ того, що ми не забуваємо й не пробачимо", - наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час заходу також виступив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зазначив, що після окупації Криму росією, трагічні сторінки історії кримськотатарського народу знов повторюються.

"Знову репресії, викрадення людей, сотні арештів, тортури у в'язницях, примус воювати проти своєї ж країни, утиски корінного народу України і знову заселення Криму росіянами. Керівники росії змінюються, але сутність залишається постійною. Тому цей Меморіал — не тільки пам'ять про жахи приходу "російського миру", але й нагадування про те, з яким сусідом ми змушені співіснувати", —  зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Символічно, що меморіал відкрито на місці, де колись стояв пам'ятник чекістам.

Нагадаємо, 18 травня у сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який ініціював президент України Володимир Зеленський.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.