У Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили в межах Четвертого Саміту Кримської платформи.

Про це повідомили на сайті Президента України Володимира Зеленського.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський з першою леді, президент Литви, прем'єри Хорватії і Латвії, голова Сенату Чехії, спікер парламенту Молдови, представники українського парламенту, уряду та Меджлісу.

"Сьогодні ми зібралися тут, щоб увічнити пам'ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України – трагедію кримськотатарського народу. Геноцид і депортацію. Зло, абсолютне зло, яке здійснила радянська влада, зокрема й самі чекісти, у 1944 році. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі. Цей меморіал – це не просто данина минулому. Це символ того, що ми не забуваємо й не пробачимо", - наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час заходу також виступив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зазначив, що після окупації Криму росією, трагічні сторінки історії кримськотатарського народу знов повторюються.

"Знову репресії, викрадення людей, сотні арештів, тортури у в'язницях, примус воювати проти своєї ж країни, утиски корінного народу України і знову заселення Криму росіянами. Керівники росії змінюються, але сутність залишається постійною. Тому цей Меморіал — не тільки пам'ять про жахи приходу "російського миру", але й нагадування про те, з яким сусідом ми змушені співіснувати", —  зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Символічно, що меморіал відкрито на місці, де колись стояв пам'ятник чекістам.

Нагадаємо, 18 травня у сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який ініціював президент України Володимир Зеленський.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.