У Києві відкрили Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меморіал пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відкрили в межах Четвертого Саміту Кримської платформи.

Про це повідомили на сайті Президента України Володимира Зеленського.

В урочистій церемонії взяли участь Президент України Володимир Зеленський з першою леді, президент Литви, прем'єри Хорватії і Латвії, голова Сенату Чехії, спікер парламенту Молдови, представники українського парламенту, уряду та Меджлісу.

"Сьогодні ми зібралися тут, щоб увічнити пам'ять про одну з найстрашніших трагедій в історії України – трагедію кримськотатарського народу. Геноцид і депортацію. Зло, абсолютне зло, яке здійснила радянська влада, зокрема й самі чекісти, у 1944 році. Ми відкриваємо меморіал у той час, коли історія знову повторюється, коли Крим знову став полем бою за свободу, за гідність і за право жити – жити на своїй землі. Цей меморіал – це не просто данина минулому. Це символ того, що ми не забуваємо й не пробачимо", - наголосив Президент Володимир Зеленський.

Під час заходу також виступив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який зазначив, що після окупації Криму росією, трагічні сторінки історії кримськотатарського народу знов повторюються.

"Знову репресії, викрадення людей, сотні арештів, тортури у в'язницях, примус воювати проти своєї ж країни, утиски корінного народу України і знову заселення Криму росіянами. Керівники росії змінюються, але сутність залишається постійною. Тому цей Меморіал — не тільки пам'ять про жахи приходу "російського миру", але й нагадування про те, з яким сусідом ми змушені співіснувати", —  зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Символічно, що меморіал відкрито на місці, де колись стояв пам'ятник чекістам.

Нагадаємо, 18 травня у сквері Миру у Києві на 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу відбулась урочиста церемонія закладення каменю майбутнього Меморіалу пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який ініціював президент України Володимир Зеленський.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.